Первинні документи – основа при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств

22 июл, 14:53

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Норми встановлені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платникам податків забороняється формування показників, зокрема податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств (далі – податок) використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Платники податку, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Згідно з ст. 1 Закону № 996 первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Частинами першою та другою ст. 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
► назву документа (форми);
► дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;
► зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
► посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
► особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Слід зауважити, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.


Адрес новости: http://e-finance.com.ua/show/245643.html



Читайте также: Новости Агробизнеса AgriNEWS.com.ua