Найбідніші країни світу страждають від зростання імпорту продовольства, йдеться в новій доповіді ФАО.

Вартість світового експорту продовольства збільшилася в три рази з 2000 року, досягнувши в 2017 році 1,43 трлн. дол. США, тоді як в країнах, найбільш уразливих до дефіциту продовольства, вона виросла приблизно в 5 разів. На думку ФАО, ця зростаюча тенденція може створити безліч проблем, особливо найбіднішим країнам.

Цього року світова ціна імпорту продовольства, за прогнозами, зросте приблизно на 3 відсотки і становитиме близько 1,47 трильйона доларів. Щорічний приріст  відображає зростання товарообігу риби - цінного продукту, імпортованого в основному розвиненими країнами, - і зернових, що є основним продуктом для багатьох країн з продовольчим дефіцитом і низьким рівнем доходів (LIFDCs).

Цього року ФАО розглянула дану тенденцію в більш довгостроковій перспективі і виявила, що країни дійсно можуть в майбутньому «платити більше за меншу кількість продовольства», хоча глобальні умови виробництва і торгівлі останніми роками були досить сприятливими.

Аналіз фокусується на тенденціях торгівлі такими товарами як тваринні білки, фрукти і овочі, зернові, напої, олійне насіння і кава, чай і спеції. Імпорт продовольства збільшувався щорічно в середньому на 8 відсотків з 2000 року, але цей показник виявився вже двозначними цифрами для переважної більшості найбідніших країн. Частка зернових в порівнянні з більш дорогими продуктами в імпортному кошику не зменшилася в бідніших країнах, в той час як вона значно знизилася в багатших країнах.

У загальній структурі експорту 28 відсотків всіх експортних надходжень в групі найменш розвинених країн (НРС) йде на імпорт продовольства, що майже вдвічі більше, ніж це було в 2005 році. Розвинені країни не тільки мають більш високий ВВП на душу населення, але також зазвичай витрачають всього лише 10 відсотків своїх експортних надходжень на імпорт продовольства.

Екзотичні фрукти переходять з нішевих сегментів на основний ринок

Продовольчий прогноз, який публікується ФАО двічі на рік, також вивчив питиння  зростаючої торгівлі такими менш поширеними тропічними фруктами як гуава і лічі, спираючись на минулі дослідження, в яких основна увага була зосереджена на манго і папайї.

Вартісна цінність цих тропічних фруктів, 86 відсотків з яких виробляється в Азії,  минулого року становила близько 20 мільярдів доларів США.

Незважаючи на те, що ці плоди в основному споживаються на місцевому рівні і часто складають дохід дрібних фермерів , зростаюче визнання їхньої ролі у здоровому харчуванні стимулює більш високий міжнародний попит.

Гуава - найбільший плід у цій категорії, в яку також входять джекфрут, лонган, лічі, дуріан, рамбутан і маракуйя, в основному вирощені в Бразилії. Всього лише близько 10 відсотків продукції в даний час продається на міжнародному ринку, здебільшого в Азії, але тверді оптові ціни на ринках розвинених країн свідчать про достатній комерційний потенціал для експортерів в країнах з низьким рівнем доходу. Для розкриття цього потенціалу необхідні інновації в галузі транспортування  вантажів, що швидко псуються, страхування пропозиції, волатильності цін і відповідність вимогам фітосанітарної сертифікації.

Зернові культури та цукор

Особливий інтерес представляють складні тенденції в секторі рослинних продуктів, де світові ціни на олійні та зернові  ростуть, навіть коли ціни на рослинні олії падають. Складні торгові відносини між Сполученими Штатами Америки та Китаєм - найбільшим в світі виробником і покупцем сої - призвели до значної невизначеності на ринку, про що свідчить недавнє падіння світових цін на сою і соєві продукти.

Торгівля зерновими в 2018/19 році буде залишатися стабільною, чому сприятиме стійкий попит на імпорт майже всіх великих зернових.

Цікаві факти

·         очікуються «завищені» і навіть рекордні ціни на морепродукти в другій половині 2018 року, що буде обумовлено обмеженою пропозицією;

·         очікується зростання торгівлі молочними продуктами, особливо сухим молоком;

·         очікується стійке зростання виробництва м'яса, вважаючи на  уповільнене зростання обсягів торгівлі;

·         найбільше перевиробництво цукру в історії (187,6 млн. тон).