Вишиванка – символ єдності та незламності українського духу!

Всесвітній день вишиванки – особливе народне свято.
Щорічно третій четвер травня – це день, коли кожен може показати свою приналежність до українського народу, його історії, сьогодення та майбутнього, одягнувши символічне історичне надбання – вишиванку – наш національний код та оберіг.
Українська вишиванка – унікальна. Вишиванку творять з любов’ю, вкладаючи у кожен візерунок щирі думки і душу. Вишиванка – це той символ, який демонструє єдність у різноманітті.
Потужний запал позитивної енергії отримали податківці Дніпропетровщини у цей травневий день. Фахівці податкової служби області прийшли на роботу у відомих на весь світ автентичних елементах українського одягу. Кожен продемонстрував єдність духу, патріотизм, любов до України та шанування українських культурних цінностей і народних традицій.
З нагоди Всесвітнього дня вишиванки за ініціативою очільниці податкової служби Дніпропетровщини Наталі Федаш проведено фотоконкурс «Пан та Пані вишиванка!». На ZOOM-нараді підведені його підсумки.
Звертаючись до колег, в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області привітала усіх з Днем вишиванки та акцентувала: «Вишиванка для українців – справжня національна святиня. Вона символізує красу, міць, щасливу долю та родинну пам’ять. Наразі вишиванка стала символом української нескореності, сміливості, єднання, непереможності. Це свято ще більше об’єднує нас на шляху до Перемоги».
За результатами незалежного голосування на сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook визначена найкраща світлина, а отже – переможець фотоконкурсу.
І це – управління по роботі з податковим боргом.
Усім, хто долучився до заходу, а також прийняв участь у визначенні переможця – щира подяка.
Бережімо українські традиції!
Саме вони є нашою духовною опорою і основою, знаком єдності та волі, що наближає нас до Перемоги.
Слава Україні!

Святкуємо разом День вишиванки

Давні дружні відносини та плідна співпраця об’єднують колективи податкової служби Дніпропетровщини та Університету митної справи та фінансів (Університет).
В стінах Університету подвійне свято – День вишиванки та 33-тя річниця заснування факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин.
 Вражає різномаїття вишиванок, які вдягають українці у цей день. До того ж, в Університеті створена та працює власна унікальна експозиція вишиванок, на якій побували і податківці.
«В усі часи народний одяг був важливим маркером національної ідентифікації. А зараз, у час викликів, використання народного вбрання є виявом активної позиції носіїв цього одягу у захисті національного суверенітету», - зазначив під час урочистих заходів заступник начальника податкової служби Дніпропетровщини Валерій Леонов.

Засідання Громадської ради: спілкувались про удосконалення порядку ліцензування підакцизних товарів

За участі керівництва податкової служби Дніпропетровщини відбулося четверте засідання тимчасового консультативно-дорадчого органу при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
Під час комунікацій в онлайн та офлайн форматах розглянули та ухвалили пропозиції стосовно удосконалення порядку ліцензування та контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів за результатами роботи тимчасової робочої групи Громадської ради при ГУ ДПС.
Працюємо далі у напрямку напрацювання нових законодавчих ініціатив!

Комунікаційна податкова платформа: отримання довідки про суми нарахованих та виплачених доходів через електронні сервіси ДПС

За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у форматі онлайн проведено зустріч за участі керівництва та фахівців податкової служби регіону.
Під час заходу фізичній особі надані роз’яснення щодо отримання довідки про суми нарахованих та виплачених доходів через Електронний кабінет та мобільний застосунок «Моя податкова» та акцентовано увагу на перевагах користування електронними сервісами ДПС.
Комунікація з платниками триває!

Оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду

Днями, у пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі заступника начальника  Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анни ЛЕВИЦЬКОЇ щодо оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду.
Надання в оренду нерухомого майна фізичною особою може здійснюватись у межах підприємницької діяльності або без реєстрації підприємцем.
Відповідно до пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обов’язковому декларуванню, зокрема, підлягають доходи від надання в оренду нерухомого майна іншій фізичній особі.
Згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.1.4 ПКУ, дохід від надання нерухомого майна в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) оподатковується за ставкою 18%. Також зазначений дохід є об’єктом оподаткування військового збору і оподатковується за ставкою 1,5%, відповідно п.16.1 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ.
При цьому сам об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного м2 загальної площі нерухомості з урахуванням місця ії розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об’єднаної територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.
Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18%.
Якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець. При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені для квартального звітного періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного  кварталу.
Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації. Відповідно до п.п.49.18.4 п.49.18.ст.49 ПКУ податкова декларація подається до 01 травня року,що настає за звітним.
При наданні в оренду нерухомого майна фізичною особою (орендодавцем) суб’єкту підприємницької діяльності (орендар), податковим агентом платника податку виступає орендар.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається фізичною особою до державної податкової інспекції за місцем своє реєстрації в один із таких способів:
особисто або уповноваженою на це особою;
поштою з повідомленням про вручення;
засобами електронного зв’язку в електронній формі, скориставшись приватною частиною сервісу «Електронний кабінет».
Слід зазначити, що у разі звернення платника фахівці податкової служби надають консультативну допомогу з питань заповнення податкової декларації.

До загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 1,2 млрд грн рентної плати

Протягом січня – квітня 2024 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 1,2 млрд грн рентної плати. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились на понад 619,7 млн грн, або на 101 відсоток.
Очільниця податкової служби області подякувала платникам за своєчасно сплачені податкові зобов’язання та звернула увагу, якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та платник рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.

Туристичний збір: понад 4,3 млн грн спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

У січні – квітні 2024 року платники туристичного збору спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 4,3 млн гривень. Надходження виросли на понад 1,1 млн грн, або на 36,4 відс. у порівнянні з минулорічним відповідним періодом.
Нагадуємо, що туристичний збір сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
За I квартал 2024 року туристичний збір необхідно сплатити не пізніше 20.05.2024.

Податковий календар на 20 травня 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 20 травня 2024 року, понеділок, останній день подання:

- декларації акцизного податку за квітень 2024 року;
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за квітень 2024 року у разі не подання податкової декларації на 2024 рік;
- податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року;
- податкової декларації з рентної плати за квітень 2024 року з розрахунком:
▪ рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
▪ рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
▪ рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
▪ рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

останній день сплати:

- екологічного податку за І квартал 2024 року;
- авансового внеску з єдиного податку за травень 2024 року платниками єдиного податку першої та другої груп;
- єдиного податку за І квартал 2024 року платниками єдиного податку третьої групи;
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за найманих працівників за квітень 2024 року, крім гірничих підприємств;
- збору за місця для паркування транспортних засобів за I квартал 2024 року;
- податку на прибуток підприємства за І квартал 2024 року;
- податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції за I квартал 2024 року;
- частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами  та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за І квартал 2024 року;
- рентної плати:
▪ за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за І квартал 2024 року;
▪ за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за І квартал 2024 року;
▪ за спеціальне використання води за І квартал 2024 року;
▪ за спеціальне використання лісових ресурсів за І квартал 2024 року.
- туристичного збору за I квартал 2024 року.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. «а» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених розд. V ПКУ.
Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 відс.), ставками 7 і 14 відс., нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
Особливості застосування спрощеної системи оподаткування встановлені главою 1 розд. XIV та підрозділами 8 і 10 розд. ХХ ПКУ.
Пунктом 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 01 серпня 2023 року, положення розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених зазначеним п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ.
Згідно з п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.
Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, призупиняються права та обов’язки, встановлені розд. V та підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ.
Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Отже, при розрахунку обсягу оподатковуваних операцій, при визначенні підстав для анулювання реєстрації платником ПДВ, операції з постачання товарів/послуг, здійснені в періоді застосування ставки 2 відс., не враховуються.

Який порядок оприбуткування готівкових коштів, у разі якщо режим роботи каси підприємства не співпадає з режимом роботи господарської одиниці, що проводить розрахунки із застосуванням РРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що установа/підприємство повідомляє, що установа/підприємство на підставі п. 12 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненням (далі – Положення № 148) зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства (далі – Порядок оприбуткування), у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України.
Відповідно до п. 11 розд. II Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Підпунктом 18 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що оприбуткування готівки – це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Пунктом 40 розд. IV Положення № 148 визначено, що підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства – юридичної особи (у тому числі у вихідні та святкові дні), внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства – юридичної особи відповідно до вимог законодавства України.
У випадку виникнення проблем з розробкою Порядку оприбуткування, іншими вимогами Положення № 148 та законодавства у сфері розрахунків, рекомендуємо відповідно до п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України звертатися до контролюючого органу за наданням індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, із обов’язковим зазначенням, у чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин) саме для нього.

Яка відповідальність передбачена за порушення правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 124.1 cт. 124 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у п. 124.1 ст. 124 ПКУ, не застосовуються.
У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету суми акцизного податку, передбаченого абзацом другим п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 відс. від суми такого акцизного податку (п. 124.1 прим. 1 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені пп. 124.1, 124.1 прим. 1 ст. 124 ПКУ вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).
При цьому абзацом другим п. 109.1 ст. 109 ПКУ визначено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Статтею 129 ПКУ встановлено нарахування пені.
Так, на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац перший п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ.
На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Підпунктом 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.
Згідно з частиною першою ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, за порушення платником податків правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а також пені) контролюючим органом застосовуються штрафні (фінансові) санкції передбачені ст. 124 ПКУ.
Також контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати:
- суми грошового зобов’язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), визначеного контролюючим органом за результатами перевірки або податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (включаючи день погашення);
- суми грошового зобов’язання, (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Крім того, за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 163 прим. 2 КУпАП.
Також, п. 124.5 ст. 124 ПКУ передбачено, що у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата платником в повному обсязі відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений строк

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до статті 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів. Кожний з платників податку може бути платником податку за одним або декількома податками та зборами.
Відповідно до статті 16 ПКУ платник податків зобов’язаний, зокрема:
- стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;
- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;
- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи;
- подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством;
- виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки.
Згідно зі статтею 22 ПКУ об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.
База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.
Відповідно до статті 36 ПКУ податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ або законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 37 ПКУ підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються ПКУ або законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є:
- ліквідація юридичної особи;
- смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою;
- втрата особою ознак платника податку, які визначені ПКУ;
- скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.
Згідно зі статтею 38 ПКУ  виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Грант надається благодійним фондом або громадською організацією на користь ФОПів: оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється відповідно до ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) або глави І розділу XIV Кодексу залежно від обраної системи оподаткування.
Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Відповідно до п. 177.6 ст. 177 Кодексу у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.
Доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 Кодексу).
Крім того, до складу доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку також не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Кодексу).
Зауважуємо, що умовами договору про надання гранту, укладеного між фізичною особою – підприємцем та неприбутковою організацією (благодійним фондом або громадською організацією), не передбачається виробництво (виготовлення) та/або реалізація товарів, виконання робіт, надання послуг таким підприємцем на користь зазначених організації, а лише надання фінансової допомоги у реалізації проекту.
Таким чином, оскільки дохід у вигляді гранту не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності фізичної особи – підприємця, то такий дохід, незалежно від обраної фізичною особою – підприємцем системи оподаткування, оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Кодексу, відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи – це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Грант – це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо (З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції).
Згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.
Відповідно до п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору 1,5 відс., встановлену в п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Враховуючи викладене, дохід у вигляді гранту, який виплачується благодійним фондом або громадською організацією – резидентами України на користь фізичних осіб – підприємців, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується юридичною особою як податковим агентом податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.