Таможенный союз трещит по швам

Претензії до українського шоколаду – не лише помста Порошенку за проєвропейську політику, а й спроба приховати проблеми в середині МС “Шоколадна” війна, яку Росія оголосила Україні минулого тижня, отримала несподіваний поворот. Інші країни СНД, зокрема член Митного Союзу Казахстан, не стали на бік Москви у цьому конфлікті. Казахстан заявив про те, що з продукцією “Рошену” усе гаразд. Бензопірену (речовина, яка накопичується в організмі і може викликати рак), який начебто знайшов російський Росспоживнагляд у молочному шоколаді Roshen, казахстанські санепідеміологи не виявили. «Ми провели дослідження великої кількості товару. Дивилися в першу чергу на бензопірен. Сім найменувань досліджували, бензопірену немає», – заявив спантеличений головний санітарний лікар Казахстану Жандарбек Бекшін. Власне дослідження якості українського шоколаду вирішила проводити і Білорусь, однак результатів поки не оголошували. На бік Roshen стали також санепідеміологи Таджикистану та Молдови. Тож поки в Україні підраховують збитки від призупинки експорту рошенівських солодощів, російські аналітики заговорили про проблеми в середині Митного Союзу та про те, що “шоколадна” війна Росії з Україною може розділити СНД. Росія надто часто використовує торговельні санкції проти країн СНД, аби змусити їх прийняти те чи інше рішення, щоб вони ситуативно вирішили об’єднатись, – аби “дружити” не стільки один з одним, скільки проти Росії. “Ані Казахстан, ані Таджикистан не є настільки залежними від Росії, аби відмовитись від свого права приймати виважені політичні та економічні рішення. Хоча те, що Казахстан став на бік України, може пояснюватись і простіше – представництво “Рошену” у Казахстані добре спрацювало, їм вдалось пролобіювати потрібне рішення, – каже керівник Комітету економістів України Андрій Новак. – Економічні відносини України і Росії ніколи не були суто економічними. Росія постійно вдається до обмеження присутності українських товарів на російському ринку, заявляючи про претензії до якості. Так уже було з сирами, молоком, м’ясом, вагонами, шоколадом. Нинішні претензії до шоколаду викликані ймовірним підписанням Угоди про асоціацію України та ЄС. Тому і вдарили по бізнесу проєвропейського Петра Порошенка. Наступними можуть бути інші проєвропейські бізнесмени. Не виключено, що потім під гарячу руку потраплять і вони. Те, що зараз робить РФ, – це демонстрація політичної слабкості Росії. Це реакція ображеного переможеного”. За словами експерта, рішення української влади на користь ЄС не стільки політичне, скільки економічне. По-перше, українська політична верхівка розуміє, що живі гроші можна знайти лише на Заході (в тому числі йдеться і про кошти МВФ). У Росії якщо і розраховувати на фінансову допомогу, то у значно менших обсягах, плюс доведеться виконувати певні політичні умови. По-друге, власникам великих фінансово-промислових груп потрібні ринки ЄС. Ринок Митного Союзу, хоча й потужний, але практично не розвивається. Крім того, це надто проблемний ринок, оскільки Росія часто вдається до запровадження санкцій на українські товари, чим завдає збитків українським олігархам. По-третє, українські олігархи уже давно мають майно в ЄС, там вчаться їхні діти. Тому приватні інтереси українських багатіїв також штовхають владу до цивілізованої Європи, а не до Митного Союзу. “Як на мене, рішення на користь ЄС українська влада уже прийняла і змінювати його не буде, незважаючи на тиск з боку РФ”, – каже Андрій Новак. “Шоколадна” війна свідчить про те, що Росія сприймає Угоду про асоціацію України з ЄС як свою велику геополітичну помилку. Але бажання провчити Порошенка, який доклав зусиль до Угоди, – не єдина причина обмеження імпорту шоколаду, вважає керівник аналітичної групи “Da Vinci AG” Анатолій Баронін. “Введення торгових обмежень на українські товари позначається також на зниженні показників взаємного товарообігу, які використовує Москва як аргумент для вступу України у Митний Союз. При цьому ми не виключаємо, що за рахунок торгової війни з Україною, що останнім часом торкається в основному продуктів харчування, Кремль намагається вирівняти внутрішній ринок Митного Союзу, який останнім часом демонструє негативні показники, – йдеться у звіті групи. – За чотири місяці цього року зовнішня торгівля у рамках МС скоротилася на 1,3%, а взаємна – на 10%. Обсяг взаємної торгівлі між Росією та Білоруссю знизився на 16%, між Білоруссю і Казахстаном – на 12%. Іншими словами, окрім тиску на Україну через Асоціацію з ЄС, ці торгові війни мають допомогти Москві згладити неефективність розвитку Митного Союзу.