Под Киевом появляются искусственно созданные границы

На Київщині в адміністративних межах Бородянської, Бабинецької, Клавдієво-Тарасівської селищних та Пилиповицької, Новозаліської, Микулицької, Блиставицької сільських рад з'явилася металева огорожа. Невідомі облаштували для місцевих у лісовій зоні так звані блокпости. Відтепер, щоб потрапити до лісу, мешканцям прилеглих сіл треба мати відповідний дозвіл. Порушників штучно створеного кордону охоронці обіцяли просто відстрілювати.

Об'яви із забороною навідуватися у навколишні лісові масиви були розміщені на державних установах та зупинках громадського транспорту згаданих населених пунктів. Текст попередження наголошував: «Збирати ягоди та гриби на відстані не більше 100 метрів від автошляхів Київ - Ковель, Клавдієво - Бабинці, Бородянка - Блиставиця та проводити фото- та відеозйомку сіткової огорожі біля смт Бабинці, с. Буда-Бабинецька, с. Микуличі та с. Блиставиця заборонено».

Як виявилось, ділки маловідомої фірми з Вінниччини таким чином намагалися комерціалізувати найкращі мисливські угіддя Бородянського району, огородивши їх металевою сіткою. На захопленій території для нових тварин бізнесмени розташували і додаткові вольєри. Місцеві охрестили їх «гетто». Маскуючись під гуманістів, вінничани вже й конкретні суми для комерційного мисливства на своїй території окреслили, опікуючись популяцією тварин лише для їх подальшого відстрілу. Певне, не за просто так величезну територію, розпорядником якої ще з 1997 року були місцеві мисливці, районі чиновники віддали приїжджим чужинцям?

Лісові масиви Київщини в усі часи були ласим шматком для політиків та урядовців найвищого рівня. Перерозподіл мисливських угідь на користь товстосумів на часі в усіх районах області. Та найгостріше він стоїть на Бородянщині, яку мешканці навколишніх сіл вважають найбільш привабливим місцем для грибників та ягідників. З корумпованими схемами захоплення лісових масивів району можна ознайомитись на його сайті. За свідченням оприлюдненого там проекту, саме очільник району І.С. Кунець у грудні 2013-го на XXI сесії шостого скликання погодив рішення мисливські угіддя загальною площею 9738,4 га передати ТОВ «Хитрий лис».

Розбазарюючи людське добро, чиновник у своїх висновках апелює до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про мисливське господарство та полювання». Натомість посадовець ігнорував найголовнішу юридичну норму чинного законодавства, яка першочергове право на оренду мисливських угідь регламентує місцевим осередкам. А вони неодноразово зверталися до Кунця та інших керівників Київщини з проханням продовжити їм оренду спірних мисливських угідь терміном на 20 років. Своїм не віддали на 20, натомість у лапи «Хитрого лиса» мисливські угіддя перекочували аж на 49 років...

У своєму зверненні до Генеральної прокуратури України члени місцевого осередку мисливсько-рибальського господарства, у складі якого більше 400 осіб, зазначали: «У зв'язку із закінченням 01 березня 2013 року терміну користування мисливськими угіддями та маючи переважне право для його продовження, до органів самоврядування Бородянського та Києво-Святошинського районів Київської області звернулось Бородянське МРГ. Але завершити процедуру оформлення своїх прав на користування вказаними мисливськими угіддями так і не вдалося. Влада всіляко затягувала цей процес та залишила всі наші клопотання без розгляду».

На відміну від місцевих, вінничани швидко знайшли підтримку у провладних структурах. Перерозподіл території з легкої й нечистої руки районних та обласних чиновників, всупереч рішенням місцевих селищних громад, дуже швидко відбувся на користь «Хитрого лиса». За словами мешканців села, свої майбутні чергові вотчини напередодні укладення сумнівної оренди «Хитрому лису» оглядали їхні тіньові ініціатори: екс-прем'єр України Микола Азаров, син колишнього генпрокурора Віктора Пшонки Артем і нардеп-регіонал із Вінниччини - Калетнік.

Потенційна кандидатура одного із співзасновників та директора ТОВ «Хитрий лис» Федора Кравця у 2012 році була затверджена в окрузі №17 по Вінницькій області на виборах до ВР України від партії «Удар». Про протиправну діяльність очолюваного ним ТОВ «Хитрий лис» місцеві активісти та районні політики неодноразово наголошували на своїх численних зібраннях, зокрема на селищному віче, яке проходило у Бабинцях 15 лютого поточного року. Рішенням більш як трьохсот голосів мешканці селища зобов'язали свого голову провести позачергову сесію з питання негайного демонтажу зведеної без їхнього дозволу огорожі. ТОВ «Хитрий лис» дали десять днів на добровільне зняття металевих сіток (майбутні лісові магнати вже огородили від людей металевою сіткою більш як 700 га зелених масивів). Жителям семи сіл Бородянського району представник «Хитрого лиса» Ф. Кравець намагався пояснити свої дії процесом рятування місцевої екології, обіцяючи перетворити навколишні ліси на заповідник для нових звірів.

Натомість, колишній єгер, нині ветлікар Ярослав Демченко зазначив, що такі дії «Хитрого лиса» завдають місцевій екології лише збитки, а не користь. «На території, де має бути не більше 15 лосів, завезено їх утричі більше. До того ж є звірі, які в наших кліматичних умовах жити не можуть. Це муфлони. Нині тваринам нічого їсти, вони об'їдають молоді насадження. Звірів, які мають стати живими мішенями на полюванні багатіїв, просто тримають у неволі», - каже він. За його словами, огорожа додатково створює і велику пожежну небезпеку, бо ні техніка, ні люди, у разі її виникнення, не зможуть загасити полум'я....

Про те, що звірів, яких утримують у вольєрах, треба випустити до лісу або віддати до зоопарків, впевнена більшість мешканців селища Бабинці. «Не можна на клаптику землі тримати таку кількість оленів та інших тварин. До того ж, представники «Хитрого лиса» досі не мають на руках остаточного узгодження меж своїх територій. Вони це лише намагаються зробити, а вже обнесли без дозволу місцевої громади її лісові насадження», - каже активіст Сергій Денека.

За словами мисливця, у Бородянському районі достатньо місць для розведення звірів. Приміром, навколо селища Мирча дикі ліси з болотами. Там чудовий екологічний ландшафт для подібних проектів. Якби «Хитрий дис» обніс сіткою ті дикі ліси, населення цю огорожу навіть і не помітило б. Його підтримують інші мисливці, бо впевнені: у бородянських лісах достатньо не тільки грибів і ягід, а й звірів. Володимир Свінтицький натомість радить звернути увагу на численні протизаконні вирубки місцевих лісів. Під очисні санітарні норми чиновників лісових господарств потрапляє далеко не хворий ліс. «За один рік територія Клавдієвського лісництва перетворилася на велику шахову дошку, де вже немає місця ані звіру, ані людині», - зітхає Володимир.

Не дочекавшись порозуміння від чиновників, активісти селища вирішили діяти за правилами сучасної української революції. 25 лютого 2014 року на місцевому віче люди висловили недовіру місцевому селищному голові Віктору Шалюті та знесли кілька секцій лісової огорожі, усунувши таким чином головну перешкоду на шляху дикого звіра. Вольєрів люди не чіпали, але попередили хазяїв, що не зупиняться... На допомогу мешканцям селища приїхали районні опозиціонери, автомайданівці та нардепи ВР України. 

Позачергова сесія Бородянської районної ради створила тимчасову комісію з розслідування діяльності ТОВ «Хитрий лис» на території семи сіл району та наявності у порушників відповідних дозвільних документів. З проханням порушити карну справу проти засновників «Хитрого лиса», які завдали збитків місцевій екології, та перевірити законність підстав надання кабальної оренди, до генерального прокурора України звернулося 237 жителів смт Бабинці (редакція має копію листа). До звернення мешканців долучилися і два депутатські запити: нардеп від «Батьківщини» Андрій Павловський та «свободівець» Юрій Бублик схвалюють дії місцевих активістів у їхній боротьбі проти лісового рейдерства. Вони надали людям своїх юристів для складання відповідних заяв.

Протистояти місцевій громаді намагалися озброєні невідомі у камуфляжах і бронежилетах. Два десятки молодиків на трьох джипах завітали у селище на підтримку «Хитрого лиса», намагаючись зібрати незаплановане віче з прихильників влади. Проте охочих бути присутніми на ньому не знайшлося. Намагаючись вплинути на громаду психологічно, озброєні хлопці, плутаючись у своїх словах, казали, що вони то активісти Майдану, то представники різних сотень, то самооборона якоїсь громадської організації...

Та виявилось, ніхто їх у Бабинці не посилав і не запрошував. Довелося скласти відповідну заяву до міліції на псевдомайданівців. За словами правоохоронців, нині у районі діють різні групи озброєних молодиків, які від імені Майдану беруть активну участь у комерційному рейдерстві. Нещодавно таких «майданівців» працівники міліції затримали і у селищі Немішаєво того ж району.

1 березня мисливці м. Фастів (теж Київщина) підтримали акцію протесту проти лісового рейдерства, започатковану мешканцями Бабинців. У Фастові народне віче також висловило недовіру всім чиновникам державного лісництва та району, які передали в оренду ТОВ «Ласка» 12 тис. га найкращих мисливських угідь! Заяву за 323 підписами фастівські мисливці також готують на ім'я генпрокурора України. Бабинці підтримують своїх колег із Фастова та кажуть: «Не такий хитрий лис, як його малюють»!

До боротьби проти лісового рейдерства нині активно долучився і прокурор Бородянського району Максим Євгенович П'яних. Він особисто приїхав у Бабинці та висловив мешканцям селища свою державну та громадську позицію. «Ніхто не може обмежувати волю та конституційні права людей жодними залізними огорожами», - наголосив радник юстиції. За його словами, ліс має бути доступним і вільним для всіх. За повідомленням Максима Євгеновича, з ТОВ «Хитрий лис» правоохоронці розбиратимуться у суді. Отримають покарання й ті чиновники, які безпідставно надали цій фірмі дозволи.

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

Олександр Торкаєнко, юридична компания «Столичний юрист» (м. Київ):

- На нашу думку, прийняттям Бородянською районною радою Київської області Рішення від 20.12.2013 р. №371- 21-VI «Про погодження надання в користування ТОВ «Хитрий лис» мисливських угідь на території Бородянського району» було порушено вимоги чинного законодавства.

Виходячи з того, що Бородянське МРГ було користувачем мисливських угідь, переданих ТОВ «Хитрий лис», і зверталось до Бородянської районної ради з клопотанням про продовження строку користування цими угіддями (до прийняття Рішення від 20.12.2013 р.), вбачається пряме порушення норм законодавства, а саме ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», відповідно до положень якої переважне право на користування мисливськими угіддями мають користувачі, які продовжують строк користування цими угіддями.

Також, на нашу думку, прийняте Рішення порушило права та інтереси територіальної громади, бо Рішення прийняте всупереч інтересам територіальної громади, в усякому разі, інтереси Бородянського МРГ враховано не було й ігнорування клопотання Бородянського МРГ про продовження строку користування мисливськими угіддями аргументовано не було. Тому вважаємо, що Бородянською райрадою порушено вимоги ст. 2, 4, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім цього, відповідно до ст. 9, 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» надання в користування мисливських угідь вирішується виключно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок. В даному випадку Бородянська райрада прийняла Рішення, яким погодила ТОВ «Хитрий лис» надання в користування мисливських угідь, проте, чи було в подальшому прийняте Рішення Київської облради про надання ТОВ «Хитрий лис» у користування мисливських угідь - невідомо.

Якщо ж Київською облрадою таке рішення прийняте, то воно може бути скасоване як таке, що прийняте на підставі незаконного Рішення Бородянської районної ради. Вказані питання вирішуються в судовому порядку відповідно до ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Источник