Средства госзакупок должны помочь отечественному товаропроизводителю

Програмою першочергових завдань влади та бізнесу з подолання соціально-економічної кризи в Україні, яка ухвалена нещодавно діловою спільнотою, передбачене посилення механізмів державного протекціонізму  для вітчизняного виробника. Необхідно, в тому числі, забезпечити пріоритетне спрямування фонду державних закупівель на залучення українських підприємств, збільшити цю частку  держзакупівель у відкритих торгах. Про це говорить  голова парламентського об’єднання «Економічний розвиток», президент УСПП Анатолій Кінах.

«Новий закон про здійснення державних закупівель містить процедури недискримінації учасників торгів. Але ділова спільнота вважає, що держава має більш активно використовувати  механізми  держзакупівель задля забезпечення  завантаженості вітчизняних підприємств. У всьому світі фонди державних закупівель, а це є кошти платників податків, максимально спрямовуються на створення робочих місць в середині країни. Десятки мільярдів гривень українських громадян мають допомагати формуванню портфелів замовлень підприємств нашої держави, створенню саме тут робочих місць з відповідними позитивними соціально-економічними результатами», – переконаний Анатолій Кінах.

Здоровий державний протекціонізм, формування конкурентного середовища в сфері державних закупівель, на його думку,  можуть  суттєво пожвавити не лише внутрішній ринок, а і інвестиційну діяльність національних підприємств. В минулі роки складалася неприпустима практика, коли менше 20% фонду держзакупівель йшло на внутрішній ринок, все решта – задля імпорту. Якщо повернутися обличчям до вітчизняного виробника, зростатиме конкурентоспроможність українського продукту, зберігатимуться та примножуватимуться робочі місця, в країні та її регіонах сплачуватимуться усі податки. В іншому випадку держава підтримує робочі місця за кордоном,  сприяє наповненню чужих бюджетів.

Так, в Житомирській області протягом останніх років закрилися чотири фарфорових заводи, які мали столітню історію та традиції, створювали як  звичайний посуд, так вироби мистецтва. Нині доля китайського фарфору на ринку – до 90 %. Вітчизняна галузь зникла через  відсутність будь-якої державної підтримки; маленькі містечка, де працювали підприємства,  втратили надходження в бюджет, робочі місця, кадровий потенціал.    

«В нинішній вкрай важкий соціально-економічний момент спрямування максимуму зусиль на відродження та зростання внутрішнього ринку може врятувати ситуацію.  Представникам бізнесу та органам державної влади необхідно об’єднати свої зусилля задля підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції шляхом розробки стимулів для здійснення модернізації виробничих потужностей, підвищення продуктивності праці, зростання енергоефективності виробництва, а також зростання сукупного попиту. Все це разом називається економічний патріотизм, який й допоможе нам вийти зі скрути», – підсумував Анатолій Кінах.