Почему люди не моют руки после контакта с деньгами

Дві третини європейців переконані, що готівка є джерелом бактерій  – втім, лише кожен п’ятий намагається уникнути пов’язаних з її використанням ризиків.

Дослідження , яке сьогодні оприлюднила компанія MasterCard, виявило, що хоча готівка і вважається негігієнічною та брудною, лише кожен п’ятий європеєць миє руки після контакту з банкнотами чи монетами. Опитування 9 000 споживачів з 12 країн Європи показало, що європейцям важко відмовитися від поганої звички користуватися забрудненою готівкою, хоча рівень її негігієнічності навіть вищий ніж поручні в транспорті.

Три чверті всіх опитаних європейців погоджуються, що варто бути обачними при контакті з готівкою і зважати на мікроби, які знаходяться на грошах. Однак результати показали, що ті ж самі опитані частіше миють руки в інших випадках, таких як, наприклад, контакт з тваринами (46%) чи поїздка у громадському транспорті (36%).

Попереднє дослідження, яке в 2013 році компанія MasterCard провела спільно з Оксфордським університетом , продемонструвало, що в середньому на європейській банкноті міститься 26 000 бактерій, які потенційно можуть становити загрозу для здоров’я. Хоча респонденти і визнають потенційну небезпеку, пов’язану з контактом з готівкою, серед європейців спостерігається суттєва різниця між кількістю тих, хто вважає гроші джерелом бруду та тих, хто дійсно щось робить для зниження цих ризиків. В Угорщині та Франції така невідповідність між «знати і робити» сягнула найвищого рівня, вказуючи на прогалину між знанням про те, що гроші є джерелом бруду та вірогідністю миття руки після контакту з ними.

Пояснюючи наше небажання відмовитись від звички користуватися забрудненою готівкою, психолог Донна Доусон відзначила: «Гроші у вигляді реальних банкнот та монет становлять найпереконливішу форму видимої економічної сили та особистого успіху; саме тому людям важко створювати та утримувати будь-які негативні асоціації пов’язані з ними. Причиною значної невідповідності, виявленою у ході дослідження між тим, що ми знаємо і робимо, є відсутність “зв’язку”: ми можемо визнавати, що на грошах містяться мікроби, але ми не пов’язуємо хвороби чи захворювання з контактом з грошима. Це так само, як хвилюватися про мікроби у повітрі, яким ми дихаємо. Ми їх не бачимо і тому не можемо контролювати. Здатність здійснювати контроль у житті – це сильний мотивуючий фактор для людей. 40% опитаних визнали, що вони не можуть контролювати, у чиїх руках гроші побували до них, і як наслідок, багато хто з нас намагається не думати про речі, на які ми не можемо впливати, а 38% респондентів сказали, що взагалі ніколи не думали про це. Факти про забрудненість грошей непокоїтимуть нас певний час, але невдовзі це занепокоєння опиниться на значно нижчому рівні за пріоритетністю – тут дійсно діє правило “чого очі не бачать, того серцю не жаль”».

Результати дослідження MasterCard також виявили, що майже четверо з десяти опитаних (37%) європейців хотіли б внести бодай найменшу зміну у своє буденне життя, щоб зробити його більш гігієнічним, і більшість із них віддала б перевагу використанню карток або безконтактних розрахунків замість готівки задля більшої безпеки.

Доктор Джим О’Магоні, викладач біологічних наук в Коркському технологічному інституті (Ірландія) зауважив: «Асоціативний зв’язок між грошима та гігієною встановлено вже давно. З історії відомі дані про те, що селяни вірили в певну причетність грошей до епідемії чуми в Англії, вони очищували гроші в ємностях для води, наповнених оцтом, щоб знезаразити їх . За останні роки проводилося багато наукових досліджень, які безсумнівно довели, що банкноти та монети переносять бактерії та інші мікроби. Більшість людей визнають, що контакт з грошима можна вважати таким, що несе небезпеку, втім на практиці мало хто дотримується мінімальних правил гігієни у цьому питанні.

Як показали попередні дослідження, в середньому на європейській банкноті міститься 26 000 колоній бактерій. Зважаючи на цей факт, потрібно підвищувати обізнаність про те, що контакт з грошима може нести потенційну небезпеку не меншу ніж, наприклад, контакт з дверною ручкою в туалеті чи поручнями ескалаторів. Хоча немає ніяких чітко встановлених міжнародних принципів щодо використання готівки під час сезонних епідемій грипу та спалахів шлунково-кишкових захворювань, бажано більше уваги приділяти гігієні і переходити на безготівкові розрахунки, особливо у такі періоди.”

Кріс Кангас, Керівник Департаменту безконтактних розрахунків MasterCard Europe, додає: «Найбільш очевидним з результатів цьогорічного дослідження є те, що незважаючи на знання про гігієнічні ризики грошей, європейцям важко відмовитись від звички користуватися готівкою. Проте безготівкові платежі – це не лише інноваційний спосіб оплати, але й спосіб вберегти себе від бактерій та мікробів, які, як ми знаємо, переносяться у випадку контакту чи розрахунку банкнотами чи монетами».