Как быть с валютными кредитами

  Відбулось засідання Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз», на якому банкіри спільно з представниками Національного банку України та Фонду гарантування вкладів розглянули ініціативи, що стосуються захисту інтересів вкладників банків та пом’якшення наслідків девальвації гривні на сплату населенням валютних кредитів, забезпечених іпотекою.

 

Насамперед, обговорено законодавчі ініціативи щодо зобов’язання банків реструктуризувати валютні іпотечні кредити у гривню за курсом, нижче ринкового, та надання позичальнику права в односторонньому порядку припиняти кредитне зобов’язання шляхом передачі банку предмета іпотеки.

 

Банкіри аргументували економічну необґрунтованість ініціативи покладання  усіх ризиків валютних коливань і збитків від знецінення гривні виключно на банківську систему та, відповідно, на вкладників і позичальників, які обслуговують гривневі кредити.

 

В умовах різкої девальвації гривні й зростання соціальної напруги, регулятору та законодавцю важливо відмовитись від прийняття поспішних рішень в інтересах вузького кола споживачів фінансових послуг. Та впроваджувати лише збалансовані рішення, що однаковою мірою враховуватимуть інтереси держави, банківської системи та усіх категорій населення -  клієнтів банків. 

 

«Згідно прогнозних розрахунків НБУ, тільки реалізація ініціативи конвертації валютних кредитів за курсом 7,99 грн./$ при поточному курсі 11,5-11,7 грн./$. може призвести до втрат Держбюджету на суму 1,965 млрд.грн. від недоотримання податку на прибуток підприємств внаслідок виникнення додаткових витрат у банків (у сумі 10,915 млрд.грн.) при проведенні реструктуризації за споживчими кредитами, - зазначає Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. – При цьому, частка негативно класифікованих кредитів в інвалюті, забезпечених іпотекою, на балансах банків з 01.01.2014 по 15.05.2014 збільшилася на 4% - до 38,9% від загального розміру виданих банками кредитів в інвалюті, забезпечених іпотекою, які знаходяться на балансах банківської системи або близько 14,7 млрд. грн. в грошовому еквіваленті (за даними НБУ)».

 

Для реальної підтримки позичальників за валютними кредитами, які опинилися в складній ситуації, та недопущення дестабілізації банківської системи, банкіри пропонують Нацбанку запровадити інші більш дієві заходи, які матимуть ефект вже в найближчій перспективі.

 

Для цього на 3 місяці запровадити для позичальників банків кредитні канікули до розробки дієвих державних механізмів їх підтримки.

 

Крім того, УКБС пропонує звільнити фізичних осіб -позичальників від сплати пенсійного збору при купівлі валюти для погашення кредиту. Одночасно банки готові відмовитися від отримання доходу при продажу таким клієнтам валюти (тобто, продавати її за спеціальним курсом НБУ) та просять Нацбанк врегулювати це питання нормативно.

 

Також в УКБС обговорено необхідність перегляду методики розрахунку та сплати диференційованих зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для вирішення проблеми недостатності фінансових ресурсів Фонду.

 

Одним із можливих шляхів розв’язання цього питання може бути розподіл ризиків неповернення коштів не лише між державою (у особі Фонду) та стабільно працюючими банками, а й вкладниками, які незавбачливо орієнтуються лише на високі процентні ставки по депозитам, та банками, що ведуть агресивну і ризиковану кредитну політику.

 

Для розробки механізму удосконалення системи гарантування вкладів Фонд запропонував створити спільну робочу групу за участю представників УКБС.

 

Крім того, на засіданні розглянуто питання щодо перегляду Нацбанком умов надання рефінансування, а також обговорено проблеми, що залишились  невирішеними з прийняттям Постанови НБУ від 06.05.2014 № 260 про заборону здійснення банківської діяльності на тимчасово окупованій території Криму. Це, зокрема, відсутність механізму повернення банками наявної кредитної заборгованості, неузгодження термінів і механізму припинення кореспондентських відносин банків тощо.

 

УКБС пропонує сконцентрувати всі проблемні питання, які виникли внаслідок анексії Криму та заборони здійснення банківської діяльності на його території, на базі державних санаційних банків, створених для роботи з проблемними активами.

 

Також для мінімізації ризиків згортання діяльності українських банків на території Криму доцільно використати в Україні міжнародний досвід роботи на окупованих територіях, наприклад, досвід Кіпру.