Реестр малозащищенных заемщиков поможет населению сохранить кредитное жилье

Створення Реєстру малозахищених позичальників, які обслуговують іпотечні кредити, дозволить державі разом з банківською системою підтримати соціально незахищених громадян, платоспроможність яких погіршилась внаслідок різкої девальвації гривні, і убезпечитись від шахрайств. Така пропозиція Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» озвучена керівництву Нацбанку.

На переконання УКБС, Реєстр дозволить виокремити категорію соціально незахищеного населення, яке обслуговує житлові кредити (валютні або гривневі) і дійсно потребує пом’якшення умов кредитування з огляду на кризу. А також відмежувати від пільг заможних позичальників, які брали кредити на купівлю VIP-житла або житла для комерційних цілей (здачі в оренду чи перепродажу), та боржників, які не платили й при стабільному курсі.

Такий підхід, коли підтримка надаватиметься позичальнику незалежно від валюти кредитування, а залежно від рівня його матеріального забезпечення і соціальної захищеності, є більш зваженим та справедливим порівняно з популістськими ініціативами підтримки лише «валютних» позичальників шляхом  примусу банків конвертувати їх кредити у гривневі за курсом і ставкою, значно нижчими від ринкових (законопроекти № 4895 та № 4895-1).

Покладання на банки всіх збитків від різкої девальвації гривні та недбалої фінансової поведінки боржників за валютними кредитами (які і при стабільному курсі свідомо відмовлялись від пропозицій з їх переведення у гривневі) матиме вкрай негативні наслідки не лише для банківської системи, а й для всієї Держави.

Це підтвердили вже не тільки НБУ, Мінфін, МВФ, Світовий банк, а й Головне науково-експертне управління ВРУ. За його висновком, перерахунок існуючого обсягу іпотечних кредитів фізосіб у понад $4 млрд. за визначеним у законопроекті № 4895 курсом призведе до значних збитків банків та додаткового навантаження на їх капітал. Як наслідок, кількість проблемних банків може швидко збільшитись, у т.ч. й серед державних, докапіталізація яких означатиме додаткове незаплановане навантаження на Держбюджет і зменшення фінансування соціальних  програм.

Тому викликає занепокоєння, що відверто популістські законопроекти №4895, № 4895-1, незважаючи на ризики соціально-економічної дестабілізації, наполегливо проштовхуються і пропонуються на розгляд Парламенту вже на поточному тижні. 

В УКБС зауважують, що в поточних умовах важливо знайти компроміс для людей, які взяли кредити під купівлю житла і сьогодні з об’єктивних причин не можуть їх належно обслуговувати. Незалежно від того, в якій валюті були отримані ці кредити – в іноземній чи національній, сумлінний позичальник має бути впевнений, що банк не зацікавлений у його виселенні з єдиного житла.

Наразі банківська система розробляє оптимальні шляхи вирішення проблем неплатоспроможних позичальників та лояльні для клієнтів програми реструктуризації кредитів. Зокрема, лише за підсумками реалізації банківських програм з переведення валютної заборгованості у гривневу, кількість іпотечних кредитних договорів, укладених з фізособами, за останні п’ять років скоротилася більш ніж в 2 рази – з 200,9 тис. од. до 87,1 тис. од., а загальний обсяг заборгованості за такими кредитами зменшився з 9,9 млрд. дол. до 4,1 млрд. дол. (за даними НБУ).

«Для реальної підтримки населення, доцільно сформувати Реєстр малозахищених позичальників, які зможуть розраховувати на допомогу з боку держави і банків у разі погіршення платоспроможності, - зазначає Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер». – Це може бути компенсація різниць відсоткових ставок, встановлення кредитних канікул для позичальників, які, наприклад, отримали кредит на придбання єдиного житла економ-класу або мають на утриманні двох і більше неповнолітніх дітей, батьки-одинаки та ін.».