Правила представления налоговой отчетности в некоторых случаях

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві нагадує, що відповідно до статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» юридична особа припиняється, зокрема, в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, або за судовим рішенням.

      Статтею 105 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до ЦКУ.
      З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

      Загальними положеннями ЦКУ, зокрема, статтями 1216 та 1218 ЦКУ встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців), а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

      Згідно із статтями 1220, 1261 ЦКУ спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

      Статтею 1277 ЦКУ визначено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

      Згідно статті 48 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 із змінами та доповненнями  відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до ПКУ визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

   Отже, враховуючи викладене, у випадку смерті єдиного засновника юридичної особи, який одночасно був відповідальною особою (директор/бухгалтер) за подання податкової звітності і ніхто у встановлені законодавством строки не заявив своє право на підприємство як спадкоємець, всі права та обов`язки такого підприємства перейдуть до територіальної громади за місцем відкриття спадщини з моменту вступу у силу відповідного рішення суду.