Газовий ринок України потребує законодавства ЄС, адаптованого під наші реалії − експерти

Днями у Києві відбувся круглий стіл "Чи готовий ринок газу України до змін за Третім енергопакетом", організований Американською торгівельною палатою в Україні (Палатою) та аналітичним центром "Діксі Груп".

Метою заходу стало обговорення стану реформування газового ринку України в контексті імплементації Третього енергетичного пакету ЄС, готовності українського ринку запровадити європейське законодавство, а також особливостей проекту Закону "Про ринок газу", підготовленого Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Учасники круглого столу, серед яких були експерти, народні депутати України, представники НАК "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз" та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ),  дійшли висновку, що законопроект, підготовлений європейськими експертами, потребує доопрацювання з точки зору його адаптації до українських реалій.

Відкриваючи засідання круглого столу, Президент Палати Бернард Кейсі зазначив, що у сьогоднішній складній ситуації належне функціонування газового ринку відіграє одну з головних ролей. «Палата вважає, що розвиток ринку газу є одним з головних факторів ефективного забезпечення майбутніх інвестицій. Ми вітаємо зміни, які вносяться до законодавчої бази, що регулює газовий ринок, та допомагають привести законодавство України у відповідність до зобов'язань, що прописані  в рамках Договору про заснування Європейського енергетичного співтовариства.

Олена Павленко, президент "Діксі Груп", зазначила, що цей законопроект має декілька суттєвих переваг, серед яких: врахування вимог Третього енергетичного пакету, правильне визначення статусу оператора ГТС, незалежний статус регулятора, а також те, що документ швидше доповнює, ніж заперечує вітчизняне законодавство. "Кожен із нас намагається долучитися до організації цих реформ: уряд проводить законодавчу ініціативу, веде переговори з європейською стороною; українські аналітичні центри та громадські організації також намагаються допомогти в доброму значенні − лобіювати українські інтереси перед ЄС; компанії також долучаються до цього процесу",  – підсумувала вона.

Віталій Радченко, співголова комітету Палати з питань енергетики , партнер CMS Cameron McKenna, підкреслив, що форма законопроекту наразі не зовсім відповідає законодавчій техніці, але це технічні моменти, які можна виправити. Він наголосив: "Абсолютно всі його положення можуть бути імплементовані. Ми вважаємо, що більше уваги потрібно приділяти розподільчим мережам облгазів, ринку природного газу та його структуризації, положенням, які стосуються газового хабу, біржам, на яких продаватиметься газ, а також статусу НКРЕ".

На думку Дірка Бушле, заступника голови Секретаріату Енергетичного Співтовариства, який приєднався до дискусії на прямому включенні з Відня, імплементація Третього енергетичного пакету вкрай важлива для України, оскільки базується на законодавстві ЄС та наближає український енергетичний ринок до європейського. Пан Бушле підкреслив, що Енергетичне Співтовариство всіляко цьому сприятиме.

Предраг Груджичіч, голова газового відділу Секретаріату Енергетичного Співтовариства додав, що все українське законодавство в секторі енергетики необхідно в максимально стислі строки привести у відповідність до Третього енергопакету, який – за його твердженням – є "золотим стандартом" європейського енергетичного права.

Натомість народний депутат України Олександр Домбровський, голова міжфракційного об’єднання "За енергетичну незалежність України", підкреслив: "Проект закону, який ми сьогодні обговорюємо, потрібно розглядати в цілому комплексі тих законодавчих моментів, які потрібно прийняти у Верховній Раді, щоб оптимізувати енергетичну структуру України вже сьогодні".

Він також зазначив, що однією з основних проблем прийняття закону є відсутність відкритого діалогу, в тому числі між Верховною Радою, урядом і профільним міністерством. "Нам потрібний закон, який буде працювати. Тому, що у нас є багато законів, які приймаються, але не використовуються", – підсумував Домбровський.

Начальник управління регулювання нафтогазового комплексу НКРЕ Тетяна Рябуха зазначила, що адаптація Третього енергетичного пакету є процесом досить складним, однак для того, щоб рухатися в цьому напрямі швидше, потрібно вже найближчим часом створити робочу групу із впровадження зазначеного законодавства.

Олексій Татаренко, заступник голови компаній "Шелл" в Україні, розповідаючи про очікування інвесторів від реформи газового ринку, вказав на чотири елементи формування нової системи газового ринку в Україні: "Перший елемент – це гарантія попиту для виробників та гарантія пропозиції для споживачів. Другим елементом є ринкове ціноутворення, сприяння великомасштабним інвестиціям. Третій – недискримінаційний доступ до системи зберігання та транспортування газу, створення рівних умов для всіх учасників ринку. Четвертим елементом є чітко визначена роль регулятора − НКРЕ та сучасна інфраструктура як основа міцного ринку".

Президент асоціації "Газові трейдери України" Андрій Мізовець висловив переконання, що основою нового закону мають бути інтереси споживача. "Споживач платоспроможний. Саме він має диктувати ринку, як тому потрібно розвиватися, вільно обирати або змінювати свого постачальника", – сказав він.

На думку Юрія Вітренка, радника голови правління НАК "Нафтогаз України", впровадження закону, підготовленого Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, неможливе без урахування деяких попередніх умов, серед яких – перегляд транзитних контрактів "Нафтогазу" як із "Газпромом, так і з транзитними операторами Словаччини, Угорщини, Польщі і Румунії; кредитна реструктуризація "Укртрансгазу"; визначення єдиної ціни газу на ринку.