Звернення до Президента стосовно захисту прав споживачів фінансових послуг

Президенту України

Петру Олексійовичу Порошенку

 

 

ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ!

 

На даний час в люстрації більшість чиновників, абсолютно справедливо, бачать для себе загрозу, але цей процес не зворотній. Суспільство усвідомило, що для побудови нової держави потрібні нові люди і що з принципової людини можна зробити гарного держслужбовця, а з нинішнього держслужбовця, без люстрації та перепідготовки, принципової людини зробити не можливо.

 

15 липня 2014 р. в Інформаційному агентстві «Інтерфакс» відбулася прес-конференція присвячена питанням захисту прав споживачів фінансових послуг – позичальників та вкладників, а також питанням проведення люстрації серед співробітників міліції, прокуратури та судів.

 

Під час прес-конференції учасникам була запропонована стратегія дій Народного Люстраційного Комітету (НЛК) - об’єднання громадських організацій, адвокатів, приватнопрактикуючих юристів і правозахисників, активістів Євромайдану та регіональних майданів (ГО «Поліція громадської безпеки» (м. Одеса), рух «Кредитний Майдан», УААП, ГО «Комітет виборців України – споживачів фінансових послуг», Міжнародний Антикорупційний Комітет, клубу «Гермес»), з метою недопущення повернення до влади посібників корупціонерів і осіб, що сприяють процвітанню корупції в усіх гілках влади, правоохоронних органах і виконавчій службі.

 

Звертаємо Вашу увагу на ситуацію з прийняттям Верховною Радою України пролобійованого банківсько-колекторськими структурами законопроекту депутата Руслана Князевича «Про переведення кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну» (№ 4185а-2). Верховна Рада України, 3 липня 2014 р., проголосувала за законопроект «Про переведення кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну». Редакція прийнятого законопроекту в корні відрізняється від тексту іншого проекту закону, прийняття якого активно підтримувалося Народним Люстраційний Комітетом і його партнерами (громадськими організаціями, правозахисниками, юристами і суспільством в цілому), та який був вкрай необхідний для захисту інтересів мільйонів споживачів фінансових послуг, в першу чергу, позичальників, особливо тих, які мають проблеми з валютними кредитами.

 

Запропонований лобістом інтересів комерційних банків - депутатом Князевичем, та підтриманий законодавцями механізм переведення валютних кредитів у гривню задовольняє всіх банкірів, але не позичальників, в інтересах яких він нібито був прийнятий. Даний законопроект, у разі набрання ним законної сили, не буде сприйнятий демократичними країнами Європи, до якої крокує Україна.

 

До парламенту практично одночасно було внесено чотири законопроекти, що стосуються реструктуризації валютних кредитів, але на жаль мільйонів українських позичальників народні депутати вирішили захистити кишені банкірів і колекторів, а не звичайних громадян.

 

Ми вважаємо прийняття законопроекту Р. Князевича таким, що не вирішує проблеми позичальників українських банків, у зв’язку із цим просимо не підписувати проголосований в ВР України законопроект «Про переведення кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну» (№ 4185а-2).

 

У зв’язку із підписанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, звертаємо Вашу увагу на ситуацію з вирішення фінансової та іпотечної кризи в банківській сфері в європейських країнах (на прикладі Угорщини та Ісландії) (додатки № 1 та № 2). У зв’язку із цим просимо Вас перейняти досвід Угорщини та Ісландії, та звернути увагу на наступне:

 

У зв’язку із світовою фінансовою кризою біля мільйона угорських родин, які масово брали валютні кредити, стали заручниками іпотечної кризи. Банки почали в однобічному порядку збільшувати ставки погашення кредитів у залежності від курсових коливань на валютному ринку. Дана ситуація призвела до того, що сотні тисяч угорських позичальників втратили можливість погашати свої кредитні зобов’язання та почали втрачати своє майно, яке банки відбирали за борги. Але вихід із даної ситуації було знайдено. У червні Верховний суд Угорщини розглянувши позов по одному із валютних кредитних договорів прийшов до висновку, що в даному договорі є цілий ряд положень які протиріче  законодавству. Суд визнав незаконними дії банків щодо збільшення ставки погашення кредитів у залежності від курсових коливань на валютному ринку. Суд постановив, що валютні кредити повинні погашатися в національній валюті за курсом до іноземної валюти станом на час отримання кредиту та поклав обов’язок доказування справедливості укладених кредитних угод на банківські установи, чим суттєво захистив інтереси позичальників. Рішення Верховного суду Угорщини було підтримано Судом Європейського союзу.

 

Спираючись на рішення Верховного суду угорський парламент прийняв закон про компенсації, який не лише заборонив банкам, які видавали валютні кредити, змінювати відсоткові ставки та курс обміну з огляду на ринок та зобов’язав банки компенсувати усім позичальникам пов’язані із цим переплати, якщо договір було укладено на протязі останніх 10 років (після 1-го травня 2014 р., коли Угорщина вступила до Євросоюзу та гармонізувала своє законодавство із європейським). Загальний обсяг компенсацій становить майже 4 млрд. євро.

 

Досвід Угорщини як й досвід Ісландії, позичальники приватних комерційних банків якої, у зв’язку із світовою фінансовою кризою, будучи підтримані власним урядом, відмовилися виплачувати борги приватних комерційних банків перед їх іноземними кредиторами, в тому числі й перед МВФ, показав що в ситуації коли уряд ставить інтереси власних громадян вище інтересів банківського капіталу економіка країни досить швидко оговтується від штучно створеної фінансової кризи а її громадяни стають заможнішими.

 

Ми впевнені, що новій владі варто взяти на озброєння досвід керівництва Угорщини та Ісландії та захистити від банківського свавілля 9 мільйонів користувачів фінансових послуг – позичальників та вкладників в Україні. Банківська та економічна системи Угорщини та Ісландії не рухнули, не рухнуть вони й в Україні, якщо керівництво держави в першу чергу буде думати про захист інтересів власних громадян а не іноземного капіталу.

 

НЛК забезпечує реальне втілення в життя принципів народовладдя та  громадського контролю за всіма гілками влади, правоохоронними органами, органами прокуратури, судів, фінансових структур, органів МВС, комунальних служб та інших підприємств і організацій, що забезпечують життєдіяльність держави та її громадян. 

 

Цілями НЛК є:

1. Охорона і захист завоювань Майдану.

2. Контроль обраної народом влади, очищення її від корупціонерів в судейських мантіях і міліцейсько-прокурорських мундирах.

3. Виявлення корумпованих представників влади з підтвердженням їх корупційних дій і участь в призначенні чиновників у Києві та регіонах.

 

В рамках НЛК створюється батальйон «Люстрація» – об’єднання громадян, метою якого є захист порушених прав громадян, захист від зловживань з боку правоохоронних та судових органів, моніторинг корупції на місцевому та державному рівні, протидія корупції та перевищенню владних повноважень, охорона правозахисників та правозахисних організацій, громадських активістів, громадських захисників – учасників Майдану та їх вимоги до влади, обраної народом України.

Батальйон буде забезпечувати порядок при проведенні акцій НЛК, УААП, Комітету виборців України - споживачів фінансових послуг, Міжнародного антикорупційного комітету та інших громадських організацій, а також здійснювати охорону офісів, підприємств, особистого житла громадян. Перевіряти на дотримання законності дій ДВС, дій судових органів.

 

Батальйон буде діяти виключно в рамках українського законодавства.

 

Всі учасники Батальйону Люстрації будуть проходити ретельний відбір з учасників Київського Євромайдану та регіональних Євромайданів. До його лав будуть входити повнолітні та психічно здорові громадяни України. Всі учасники пройдуть спеціальну підготовку та по її закінченню отримають належні умови для своєї діяльності, в тому числі, для можливості захисту та охорони об’єктів, про що було зазначено вище.

 

Головними завданнями діяльності Батальйону є:

• забезпечення громадського порядку при проведенні масових акцій НЛК та іншими громадськими організаціями;
• забезпечення особистої безпеки активістів та керівництва НЛК та громадських організацій, спрямованих на протидію корупції та люстрацію;
• захист об’єктів, щодо яких здійснюються спроби незаконного рейдерського захоплення;
• захист порушених прав громадян України, який буде здійснюватися в рамках чинної Конституції та законодавства України.

 

Окремо, на прикладі  громадського діяча Сергія Пачковського, наводимо приклад функціонування злагодженої корумпованої системи «банкір-міліціонер-прокурор-суддя-нотаріус»:

Сергієм Пачковським було ініційовано порушення кримінальної справи за фактом розкрадання коштів з його особистого рахунку в АБ «Експрес-Банк» з використанням підроблених довіреностей. Згідно численних висновків КНДІСЕ, підписи Пачковського в нотаріальних довіреностях, за якими знімалися кошти з його банківського були визнані підробними. Але заступник голови правління банку Олена Чулицька, з метою приховування шахрайської схеми розкрадання коштів з особистого рахунку Пачковського звернулася із заявою до міліції. В своїй заяві вона вказала що  Пачковський нібито незаконно заволодів фінансовими коштами банку. Слід зазначити, що кримінальна справа за заявою Чулицкої було порушена без всякої перевірки через 7 днів після подачі даної заяви, заяву ж самого Пачковського, про розкрадання коштів з його рахунку, розглядали та перевіряли в міліції на протязі року. Ось і приклад чистої води корупції.

 

Підставою для порушення відносно Пачковського кримінальної справи стало твердження слідчого про те, що «В невстановлений час знаходячись в невстановленому місці Пачковський С.І. зустрівся з невстановленими особами та погодився на надання допомоги при оформленні кредиту в АБ «Експрес-Банк». Як виявилося в подальшому, зі слов Голови Правління Експрес-Банку пана Джуса, договір кредитної лінії, з которого шахраями знімалися кошти С. Пачковського, був підписаний з боку банку особисто ним (Джусом) та Пачковським безпосередньо в кабінеті Джуса, до того ж в присутності О. Чулицкої та інших співробітників банку.

 

Приводом для порушення замовної справи було твердження Чулицької О.В. про те, що Пачковський С.І., при оформленні кредиту, подав до банку неправдиву довідку з місця роботи про свою зарплату. При цьому Чулицькою О.А. замовчувалось: чому ВІП-клієнту Пачковському С.І. було надано кредит у 2005 році, а про довідку (яка не являється офіційним документом) вона «раптом» згадала лише через 5 років – у 2010 році?

 

Більш того, відповідно до інформації отриманої від Міністерства соціальної політики України, «довідка про заробітну плату, видана роботодавцем, не є офіційним документом і не може використовуватися банківською установою для оцінки фінансового становища фізичної особи».

 

4 роки йде розслідування кримінальної справи про розкрадання коштів з рахунку Сергія Пачковського в Експрес-Банку. В ході адвокатських розслідувань стали відомі: прізвища нотаріусів, які підробляли довіреності, осіб які за підробленими довіреностями особисто отримували в банку кошти належні Пачковському, схеми за якими розмір кредитної лінії Пачковського без його відома було збільшено в декілька разів, було встановлено куди та кому йшли зняті кошти, але все це встановлено вході адвокатських розслідувань, результати яких корумповані банкірами міліціонери розслідувати не бажають.

 

Резюмуючи наведене, звертаємося до Вас, Петре Олексійовичу, як до Президента України, із проханням посприяти найшвидшому вирішенню зазначених проблем та просимо:

1. Застосувати право вето Президента України щодо проголосованого у ВР України законопроекту «Про переведення кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну» (№ 4185а-2).
2. Переглянути своє відношення до мільйонів користувачів фінансових послуг, взявши на озброєння досвід керівництва Угорщини та Ісландії та захистити від банківського свавілля 9 мілліонів користувачів фінансових послуг – позичальників та вкладників в Україні,  захистивши інтереси власних громадян а не іноземного капіталу.
3. Дати доручення відповідним державним органам розібратися із корупціонерами в  органах внутрішніх справ, прокуратури, судів міста Києва, щодо справи С. Пачковського.
4. Створити постійно діючу незалежну комісію з числа окремих депутатів, представників НБУ, громадськості, правоохоронних органів для перевірки законності видачі валютних кредитів, джерел надходження валютних коштів, за рахунок яких надано кредит (вважаємо, що банки тільки провели імітацію видачі валютних коштів, на справді по бухгалтерському обліку всіх банків проходить гривня, а не іноземна валюта).
5. Доручити податковим органам перевірити банківські установи щодо сплати податку на прибуток по валютних кредитах в момент зростання курсу валюти у 2008-2009 та 2014 роках, а також у момент передачі (продажі) кредитного портфелю колекторам чи іншим компаніям з дисконтом.
6. Забов’язати податкові органи перевірити по кожному факту передачі боргу сплату новими кредиторами податку на прибуток, а також перевірити по кожному рішенню суду, яке виконано чи  перебуває на виконанні, на предмет сплати по ньому стягувачем податків.
7. Заборонити законодавчо стягнення комісій, так званих винагород, страхових платежів тощо, під час видачі кредиту та його обслуговування. Усі стягнуті до цього платежі зарахувати позичальникам в сплату по тілу кредиту. Єдиною платою за користування кредиту є і має бути фіксована відсоткова ставка по всім кредитам, у тому числі і валютним.
8. Заборонити діяльність колекторських компаній на території України, для цього необхідно прийняти законопроект № 9379  «Про заборону надання колекторських послуг щодо фізичних осіб-боржників», зареєстрований 01.11.2011 року.
9. Сприяти прийняттю закону, який би вводив кримінальну відповідальність за моральний тиск на особу (законопроект знаходиться у Верховній Раді України ще з 2009 року).
10. Підтримати законопроект  № 4091а  «Про внесення змін до деяких законів України (щодо викупу предмета іпотеки)», тільки під цей закон мають попадати не тільки іпотекодавці, які не можуть платити валютні кредити, але й особи, що взяли кредит в гривнях але втратили джерело прибутку (розроблений Народним депутатом України Фурсіним І. Г.).
11. Зобов’язати  банки проводити реструктуризацію та змінювати графік погашення кредиту, виходячи з реальних доходів позичальника незалежно від валюти фінансування.
12. Сплатити компенсацію або надати соціальне житло позичальникам, які втратили з 2008 по даний час іпотечне майно, яке було єдиним житлом позичальника, який отримав кредит у валюті.
13. Зобов’язати НБУ ввести типові кредитні договори, додаткові угоди і заборонити банкам змінювати істотні умови договорів. 
14. Спільно провести круглий стіл «Споживачи фінансових послуг разом до Європи. За кого проголосують 9 мільйонів позичальників, вкладників та членів їх родин?».

  

 

З глибокою повагою,

 

 

Сергій Пачковський,                                                                    ___________________

Співголова Української асоціації антиколекторів та правозахисників і Народного Люстраційного Комітету, член Союзу Юристів України                                                

 

Олександр Єланський,                                                                  ___________________              

 Віце-президент клубу «Гермес»

 

Федір Олексюк,                                                                              ___________________

Голова Координаційної ради антиколекторів та

Правозахисників України «Ваша Надія», директор юридичного департаменту Міжнародного Антикорупційного Комітету, співголова Народного Люстраційного Комітету                                        

 

Олександр Луговець,                                                                    ___________________

Адвокат з кримінальних справ, співголова Народного Люстраційного Комітету                                     

 

Андрій Доценко,                                                                             ___________________

Голова ГО «Поліція громадської безпеки» (м. Одеса)                                                 

 

Ольга Андрєєва,                                                                             ___________________

Координатор руху «Кредитний Майдан»

 

Дмитро Дугінов,                                                                            ___________________

Адвокат з цивільного права, секретар Народного Люстраційного Комітету                                               

 

Сергій Янченко,                                                                             ___________________

Голова Вінницької філії Народного люстраційного Комітету