Сергій Целовальник: Новий Генеральний план – шлях до гуманного розвитку міста

Наша країна переживає нелегкий період, але саме зараз, коли ми отримали можливість будувати незалежну та вільну європейську державу потрібно приділити увагу такому значущому питанню, як Генеральний план міста Києва.

Що ми маємо сьогодні? Чинний Генплан – 2020, прийнятий у 2002 році, фактично втратив легітимність, тому що не відповідає містобудівній ситуації та не відображає наявний стан використання  і забудови міста. У оригінальний документ було внесено майже 3000 (!) правок, які  не дозволили легітимізувати будівництво на територіях, які забудовувати не можна. Новий Генеральний план м. Києва не затверджено. Тому зараз місто не має легітимного Генерального плану – основного документа, регулюючого прийняття рішень по використанню міських територій.

Нинішнє керівництво Києва має наміри затвердити новий Генеральний план. І ми маємо докласти максимум зусиль, аби у найближчий час завершити роботу над містобудівною конституцією столиці.

Чому Києву потрібен новий затверджений Генеральний план?

 По-перше, новий Генеральний план відкриє шлях для вирішення земельних питань з продажу, оренди та інше, оскільки з 2015 року набуває чинності заборона щодо надання та продажу земельних ділянок під забудову при відсутності містобудівної документації. Фактично буде заблоковано усе будівництво у місті.

По-друге, новий Генплан буде основним обгрунтовуючим документом для затвердження Верховною Радою України меж м. Києва згідно з розробленим та  майже узгодженим проектом міської межі. Повноваження щодо прийняття рішень по конкретним спірним територіям будуть чітко визначені. Найближчим часом планується розробити єдиний проект планування розвитку Києва та прилеглих до нього адміністративних одиниць. Місто і приміські території будуть розвиватись системно і узгоджено.

По-третє, інвестори отримають можливість втілювати у життя інноваційні проекти, будівництво громадсько-ділових центрів, нових житлових комплексів за рахунок земель  промислових, комунальних, сільськогосподарських підприємств.

Ефективність використання територій збільшиться за рахунок внутрішніх, але спеціально призначених для цього територій (пустирі, території занедбаних заводів, тощо), які отримають нове функціональне призначення. Місто стане більш компактним. Однак це не означає, що у дворах будинків почнуть з’являтися нові висотні будівлі чи офісні центри. особливо у центральній частині міста. Це лише чутки.

По-четверте, за рахунок благоустрою міських лісів зелені зони загального користування збільшаться на 2500 га з 5,3 тис. га до 7,8 тис. га. Буде створено 44 нових пари, 433 нових сквери та 417 буферних парків за рахунок невпорядкованих зелених зон.

Заяви про те, що новий Генеральний план знищує зелені зони є некомпетентними!Місто не може знищувати найдорожче, що у нього є – його зелені легені.

По-п’яте, новий Генеральний план містить таку частину, як Історико-архітектурний опорний план. Завдяки цьому документу з’явиться можливість протистояти хаотичній забудові. Буде введено повну заборону на висотне будівництво у історичному центрі, зонах охорони пам’яток та історичних ареалах.

Кияни почують своє місто та почнуть проявляти гуманне ставлення до історичного середовища. У столиці більше не будуть з’являтись такі ганебні «явища», як будинок на вул. Кловський спуск, 7 чи Грушевського, 9а.

Новий Генеральний план є соціально-направленим. Це перший і єдиний Генплан, участь у якому взяли кияни. Протягом 2011-2013 років пройшла процедура громадських слухань (отримано більше 1000 пропозицій та рекомендацій, більшість з яких враховано), розглянутий на 7 засіданнях архітектурно-містобудівної ради із залученням громадських професійних експертів. У даний час завершується експертиза матеріалів Генплану.

Я твердо переконаний, що побоювання окремих громадян щодо нового Генерального плану виникають внаслідок непоінформованості. А окремі політики цим вдало користуються. Часи, коли «чим гірше, тим краще» мають назавжди піти в минуле.

Місто повинно розвиватись, але розвиватись виважено, системно, з урахуванням усіх загроз та ризиків, враховуючи потреби усіх громадян, усіх верств населення.

Затверджений Генеральний план м. Києва відкриє шлях до покращення інвестиційного клімату та збільшить надходження до міського бюджету. Ми отримаємо документ, який визначить напрямки розвитку міста на подальші роки, а головне – захистить від злочинних намірів окремих забудовників, зробить міське середовище гуманним та сприятливим для жителів Києва.

Сергій Целовальник, Головний архітектор м. Києва