Українська влада має дати своїм громадянам відчуття перспективи і підтримки

В Українському кризовому медіа-центрі учасники круглого столу з проблематики відповідальності населення окупованих та звільнених територій, спробували відповісти на найгостріші питання для Донбасу на сьогодні:

Що стало причиною того, що відбувається? Як можна виправити ситуацію?

Учасниками було зроблено акцент на тому, що на сьогодні втратили свою актуальність одвічні російські питання «Хто винен і Що робити?» На зміну приходять українські питання: «Хто Ми? Куди йдемо? Що таке Україна сьогодні?»

У відповідь на питання «Хто ми?» було озвучено, що сьогодні жителі донецького регіону почуваються відповідальними громадянами з усвідомленням власної ідентичності.

Це болючий процес для багатьох, оскільки ідея єдиної України і великої об’єднаної країни на ділі не завжди відповідає очікуванням населення як звільнених,так і окупованих територій. Є великі складнощі: як і раніше не було роз’яснювальної роботи, так і зараз – відсутність виразних меседжів від влади, інформаційний вакуум – змушують сумніватися навіть найвідданіших прихильників України. Найбільшою помилкою центральної влади учасники круглого столу окреслили кадрові призначення на місцях і відсутність ротації у місцевих силових структурах у перші ж дні після Майдану. Саме у цьому регіоні України проходить цивілізаційний стик старого індустріального радянського світу і нового постмодерністкого, орієнтованого на Європу. Вперше для Донецької області суспільство продемонструвало свою суб’єктність. Причиною проблем на Донбасі було названо потурання кримінальним угрупованням. Опозиції цьому потуранню не було. У результаті утворився так званий «Політичний заповідник партії регіонів». Не було жодної сили для протистояння політичному фарсу цього «заповідника». І коли піднялася донецька громадськість на підтримку України вже після Майдану у Києві, то про підтримку силовиків не могло бути й мови.

Станом на сьогодні Донбас не є фрагментованою проблемою, це проблема загальнонаціональна, вона розкрила всі ті проблеми, які десятиліттями замовчувалися. І сьогодні є відчуття, що ніхто не витягує уроків з найближчого минулого. Складається враження, що ніхто не розуміє реальних проблем.

Потрібно зауважити, що на сьогодні переселенці становлять 3% від загального населення України, це дуже велика цифра для такої країни як Україна. Очікується друга і третя хвиля переселенців, яких Україна не зможе адаптувати. Мирне населення нічого не може вирішити у військовому конфлікті. Влада ж допускає низку помилок, що поглиблюють цей конфлікт.

А відповідь лежить на поверхні – якщо прибрати війська РФ, люди зі зброєю підуть з цих територій. Роззброїти же існуючих бойовиків при військовій присутності Росії не є можливим. Тому мешканці і звільнених і окупованих територій покладають великі надії на мудрі політичні рішення центральної влади. Але відсутність виразних комунікацій породжують невіру, страх, невпевненість у єдиній Україні.

На думку виступаючих, національна безпека України була підставлена під загрозу з 2001 року, після підписання договору про постачання російського газу в Україну. Саме з цього моменту почалося планомірне знищення енергетичної безпеки України.

Коли закінчиться протистояння збройне – почнеться протистояння в умах. На окупованих територіях кожен день без України ми втрачаємо наших громадян. Ми повинні повертати їх.

Наочний приклад – найкраща пропаганда. Тому для вселення впевненості у людей необхідно багато трудитися на звільнених територіях, щоб модернізована сучасна Україна стала привабливою для тих, хто вагається.

Велика частина жителів Донецької області – це активне населення, якому необхідно саме зараз відчувати себе затребуваним саме на своїх територіях.

Українська влада має дати своїм громадянам відчуття перспективи і підтримки.

У круглому столі взяли участь:

Краснопьоров Валентин, координатор руху ЧЕСНО у Донецькій області

Кропачов Віталій, депутат Донецької обласної ради, учасник АТО

Ніскромних Віра, активіст, Краматорськ, Донецька обл.

Кобзар Геннадій, Єрмішина Оксана, Ірина Перкова, ГО “Комітет у справах вимушених переселенців”

Саакян Олег, “Єдиний координаційний центр” Донбас “