Експерти пропонують позбавити МОЗ частини функцій, зокрема закупівель

У проекті медичної реформи, яку розробляє Стратегічна дорадча група з реформи охорони здоров’я при МОЗ за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», пропонується позбавити Міністерство охорони здоров’я  частини функцій, зокрема фінансування окремих медичних закладів, медичних вузів тощо. На думку експертів, МОЗ також повинне передати функцію закупівель ліків незалежній агенції, яка займатиметься виключно закупівлею ліків та медичних послуг, що є поширеною практикою більшості європейських країн.

Слід відзначити, що ще влітку на засіданні Верховної Ради України з такою ініціативою виступав і нинішній очільник Міністерства охорони здоров’я Василь Лазоришинець, наголошуючи, що потрібно «передати ці функції чи Міністерству економіки, чи створити  спеціальну агенцію, яка буде займатися тільки державними закупівлями, а Міністерство охорони здоров’я повинно займатися лікуванням пацієнтів і контролем якості цього лікування, і забезпечити людям доступність до цього лікування».

Підтримує ідею позбавлення міністерства функції закупівель і Володимир Курпіта, колишній  голова Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально-небезпечним захворюванням, а наразі голова Стратегічної дорадчої групи з реформи охорони здоров’я при МОЗ, яка працює за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». На його думку: «Відсторонення міністерства від закупівельного процесу є розповсюдженою практикою у більшості європейських країн. Це вже довело свою ефективність та значно вплинуло на зниження закупівельних цін через знищення корупційних схем, наприклад у сусідній Грузії».

Відповідно до рекомендацій стратегічної дорадчої групи з розробки медичної реформи, Міністерство охорони здоров’я повинно зосередитися на виконані 4 основних функцій: формуванні політик у сфері охорони здоров’я; регуляторному нагляді та нагляді за здійсненням закупівель медичних послуг (не ліків), моніторингу за розповсюдженням хвороб та епідемій, організації швидкого реагування на біологічні загрози для здоров’я на національному рівні.

Крім того, нова рекомендована система дозволить привести структуру охорони здоров’я у відповідність до реальних потреб людей у медичній допомозі. Гроші будуть витрачатися на конкретні медичні послуги та ліки для конкретного пацієнта, а не лікарняні ліжка, як це відбувається сьогодні. Спрямування коштів на утримання інфраструктури без прив’язки до потреб людей призвело до того, що на сьогодні кількість лікарняних ліжок в Україні є однією з найбільших в Європі (9 ліжок на 1000 населення) і майже вдвічі перевищує середній європейський показник (5,5 на 1000). Скорочення ж ліжок дасть можливість вивільнити кошти на потреби пацієнтів та підвищити зарплати лікарям.

«Сьогодні можна відкрито говорити про те, що в Україні хворих лікують не ліками чи нормальними медичними послугами, а пустими ліжками, – стверджує Дмитро Шерембей, голова БФ «Пацієнти України» та член координаційної  ради Стратегічної дорадчої групи з реформи охорони здоров’я при МОЗ, яка працює за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». – Держава витрачає величезні кошти на утримання ліжок, опалення пустих лікарняних приміщень в той час, коли пацієнти помирають через відсутність ліків чи кваліфікованої допомоги в лікарнях, в яких все одно доводиться платити за все.»

Нагадуємо, Стратегічна дорадча група з питань реформування системи охорони здоров’я України затверджена наказом МОЗ України від 24 липня 2014 року. До її складу увійшло 12 провідних українських та міжнародних експертів, відібраних за результатами відкритого конкурсу. Сьогодні група наближається до завершення першого етапу роботи, в результаті якого представить попередню версію стратегії реформування галузі на 2015-2025 роки. Після цього відбудеться раунд публічних обговорень документу з фаховими середовищами та широкою громадськістю. Проект розробки медичної реформи Стратегічною дорадчою групою здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».