Підприємці вимагають від НБУ знизити рівень обов’язкового продажу валюти

Український союз промисловців та підприємців звернувся до Національного банку з вимогою знизити рівень обов’язкового продажу валютної виручки з 75% до мінімум 50%. Про це підприємці заявили на зустрічі з керівництвом НБУ, яке днями відбулося за ініціативи УСПП.

Нинішній  високий відсоток обов’язкового продажу валютних надходжень, за словами підприємців,  призводить до зменшення привабливості отримання банківських кредитів в іноземній валюті, ускладнює або унеможливлює  здійснення розрахунків за імпортними операціями. 

Необхідність обов’язкового продажу значної частки валютної виручки підприємств призводить до того, що підприємства не мають можливості накопичити активи для капітальних вкладень, наприклад, придбання устаткування за кордоном. Таким чином, наголошують підприємці, вони втрачають можливості здійснювати модернізацію своїх потужностей, а відповідно, гальмується процес наближення  до стандартів ЄС.

Крім цього, українські експорто-орієнтовані компанії часто  закуповують сировину чи складові для свого виробництва з-за кордону. Зараз  мала частка валютної виручки, 25 %, що залишається в розпорядженні підприємства, є недостатньою для таких закупівель, тому підприємства потерпають від постійного браку валюти, зазнають необґрунтованих витрат під час її купівлі у зв’язку з нестабільністю курсу.  

Згідно з аргументами Національного банку, норма з 75%-го продажу виручки потрібна, щоб насичувати внутрішній ринок країни необхідною для економічної діяльності валютою. Однак ситуація наразі така, зауважують промисловці,  що попри існуючу норму, валюти на ринку все одно бракує. Тож у дієвості вимоги регулятора продавати 75% від суми експортної виручки виникають великі сумніви, і, на думку експертів, вона  потребує перегляду. 

Також, на думку УСПП, потребують удосконалення умови  купівлі іноземної валюти.  Зараз обов’язковий продаж 75% валютної виручки підприємств та необхідність її купівлі заново для здійснення зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами призводить до збільшення собівартості продукції, а відповідно, і зниження конкурентоспроможності  підприємств на світовому ринку.  Згідно з підрахунками УСПП, додаткові витрати підприємств на купівлю іноземної валюти для виконання зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами та кредитними договорами становлять близько 2,2%. 

Щоб усунути колізії, що гальмують розвиток і модернізацію вітчизняного бізнесу, зокрема,  проведення валютних розрахункових операцій, в УСПП пропонують  повернутися до резервування коштів в національній валюті в день виконання заявки на купівлю іноземної валюти або здійснювати купівлю іноземної валюти у день подання відповідної заявки, не підвищувати збір до Пенсійного фонду при купівлі іноземної валюти з 0,5% до 2% та зняти обмеження щодо проведення розрахунків за торговельними операціями через одного суб’єкта. Свої аргументи і пропозиції підприємці спрямували  керівництву Центробанку та  звернулися з проханням до очільника НБУ В.Гонтарєвої сприяти проведенню тристоронніх консультацій на рівні НБУ, Міністерства економіки та УСПП для вдосконалення системи валютного регулювання ринку.