УСПП пропонує збільшити термін проведення розрахунків за експортно-імпортними операціями

 

Підприємці вимагають від Національного банку узгоджувати з експертами та діловою спільнотою адміністративні заходи чи їх зміни, які суттєво впливатимуть на ведення господарської діяльності.  На зустрічі з керівництвом НБУ, яка відбулася днями, представники бізнесу заявили, що в умовах кризи  кроки регулятора, ухвалені без жодних техніко-економічних обґрунтувань та прогнозів щодо наслідків їхнього впливу на економіку, завдають необґрунтованих фінансових витрат виробникам, стають причиною невиконання контрактів чи нарахування штрафів. Щонайперше це стосується  порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті під час експортно-імпортних операцій, який зараз становить не більше 90 календарних днів. Для більшості експортерів цей термін є недостатнім.

Особливо болюче дане обмеження б’є по сфері  машинобудування та оборонно-промислового комплексу, адже складне устаткування,  механізми, машини мають  триваліший процес виробництва і транспортування, а також, зважаючи на високу ціну, завжди конкурують на ринку з аналогічними товарами у виробника, який пропонує покупцеві можливість оплати частинами.

Українські ж виробники-експортери, такі як АТ «Мотор Січ»,  ДП «Антонов», ПАО «Турбогаз» та ін.,  мусять здійснити всі розрахункові операції в три місяці, відтак, надавати клієнтам розстрочки по оплаті не можуть, що негативно впливає на конкурентоспроможність українських експортерів на світовому ринку. Причому, на думку виробників та експертів,  90-денне обмеження не дає очікуваного позитивного ефекту у питанні насичення вітчизняного ринку валютою і радше є рудиментарним залишком необґрунтованого контролю, встановленого попередньою владою.

Ділова спільнота закликає якнайшвидше привести до доцільності та обґрунтованості певні норми, а також скасувати чи звести до мінімуму малоефективні.

«В умовах економічної кризи і надзвичайно складної соціально-політичної ситуації підприємства, які продовжують працювати, особливо –експортноорієнтовані,  потребують особливого піклування і поваги з боку держави, яка  повинна застосовувати  стимулюючі та підтримуючі заходи. Надмірний адміністративний тиск на бізнес призведе до колапсу. Адже це «система сполучених судин», держава не існує окремо від підприємств. Перш ніж застосовувати певні заходи, потрібно прорахувати їх наслідк  і надалі здійснювати моніторинг їх дієвості та ефективності», –  заявив президент УСПП Анатолій Кінах, коментуючи необхідність підсилення співпраці Центробанку з бізнесом у процесі ухвалення ним певних рішень.

За його словами, для вирішення вищезгаданих проблем варто було б подовжити строк розрахунків за експортно-імпортними операціями з 90 до 180 днів, а для підприємств з довготривалим циклом виробництва (обороно-промисловий комплекс, машинобудування тощо) встановити вдвічі більші терміни –  до 360 днів.

Також ділова спільнота висловила сумнів у дієвості запропонованого Національним банком варіанту – коли дозволений на повернення експортної виручки термін ставиться у залежність від об’єму обов'язкового продажу валюти. Ділова спільнота вважає такий підхід  необґрунтованим та  малоефективним та закликає НБУ продовжувати консультації з бізнесом,  експертами для напрацювання ефективного спільного рішення.