Щодо подання податкової звітності

ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що підставами для винесення судом рішення про припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, зокрема, є неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій і документів фінансової звітності. Податковим кодексом України встановлено основні базові звітні періоди – календарний місяць, календарний квартал та календарний рік. Для подання місячної податкової звітності встановлено  граничний термін - протягом 20 календарних днів, що настають за звітним місяцем, а для квартальної звітності – протягом 40 календарних днів після закінчення кварталу та для календарного року - протягом 60 календарних днів, що настають за календарним днем звітного податкового року (ст.49 Податкового кодексу України).
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Чи має право фізична особа - підприємець відшкодовувати витрати на відрядження найманому працівнику?
Статтею121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та отримання інших компенсацій у зв’язку із службовим відрядженням. Надання коштів на відрядження врегульовані підпунктом 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України, Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59.
Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний надати звіт про витрачені грошові кошти, в тому числі і особисті кошти, які він витратив на службове відрядження, пов’язане саме з підприємницькою діяльністю підприємця, а не за власними потребами працівника.
Умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналу документів, що підтверджують вартість таких витрат (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо). Витрати, що не підтверджені документально, або зовсім не підлягають відшкодуванню і включенню до витрат підприємця, або можуть бути відшкодовані працівнику за рахунок коштів підприємця з податковими наслідками, тобто, такі витрати згідно з підпунктом «г» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України є додатковими благами відрядженого працівника та підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.