Держава повинна посилити захист прав громадян у сфері реєстрації нерухомості та усунути існуючі недоліки системи, що стають лазівками для шахраїв. Особливу увагу слід приділити захисту недієздатних та обмежено дієздатних осіб, які не в змозі самостійно відстоювати свої права. Дані про таких осіб мають бути зібрані у спеціальному держреєстрі. Про це зазначає Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз», яка ініціювала створення та очолила робочу групу Громадської ради Укрдержреєстру з напрацювання пропозицій щодо удосконалення системи держреєстрації нерухомості.
УКБС зазначає, що створення Реєстру недієздатних та обмежено дієздатних громадян, що відображав би повну і актуальну інформацію про цих осіб, їх опікунів чи піклувальників (яких інколи виявляється по кілька на одну недієздатну особу), – це потреба часу. Реєстр забезпечить можливість перевірки правового статусу особи при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна (купівля-продаж, дарування, передача в заставу при кредитуванні тощо). І, відповідно, дозволить захисти права як недієздатних чи обмежено дієздатних громадян, так і осіб, які, наприклад, виступають набувачами за договорами купівлі-продажу житла, землі тощо.
Адже чинне законодавство України зумовлює недійсність угод, укладених недієздатними або обмежено дієздатними особами без згоди їх опікунів чи піклувальників. Крім того, непоодинокими є випадки, коли шахраї оманливим шляхом позбавляють незахищених осіб житла чи іншого майна.
Для створення Реєстру потрібна нормативна база й програмне забезпечення, а для його повноцінного функціонування - наповнення даними, як щодо нових, так і щодо діючих обмежень дієздатності осіб. Також дані Реєстру повинні бути доступні нотаріусам, як спеціальним суб’єктам, на яких покладені функції держреєстратора прав на нерухоме майно. Оскільки забезпечення нотаріату достовірними відомостями підвищить гарантії безспірності вчинення нотаріальних дій.
На сьогодні з 14 умовних напрямків акумулювання інформації, що міститься в держреєстрах чи повинна в них бути, нотаріус працює лише з 7. Це Держреєстр речових прав на нерухоме майно (ненаповнений); Реєстри заборон, іпотек та прав власності на нерухоме майно (діяли до 01.01.2013, на сьогодні перебувають у сплячому режимі); реєстр обтяжень рухомого майна; Спадковий реєстр; реєстр довіреностей; реєстр спецбланків нотаріальних документів; реєстр нотаріусів.
Решта 7 важливих для роботи держреєстрів/баз (земельний кадастр, реєстр юросіб та підприємців, Реєстр аграрних розписок, Держреєстр актів цивільного стану, База ДАІ, база паспортів, Реєстр недієздатних осіб) або взагалі не створені, або не наповнені всією необхідною інформацією, або недоступні при вчиненні нотаріальних дій.
Так, доступ до даних про втрачені/вкрадені паспорти – це найнеобхідніший захід для попередження махінацій з рухомим та нерухомим майном громадян, шахрайського  використання викрадених документів для отримання кредитів тощо. Статистика підробок паспортів катастрофічна, а нотаріуси чи працівники фінустанов не є експертами-криміналістами зі спецзнаннями для виявлення переклеєних фото чи інших підробок.
 «Створення Реєстру недієздатних та обмежено дієздатних громадян потрібне не лише для захисту майнових інтересів, а, перш за все, для забезпечення належного ставлення до прав людей з обмеженими можливостями, як запоруки морального оздоровлення влади і суспільства, – зазначає Голова робочої групи, Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. – Значна кількість в Україні недієздатних людей потребує від держави врахування їх потреб, у т.ч. при  удосконаленні системи реєстрації прав на нерухомість. Так, за даними судової статистики, у 2013 р. місцевими судами було розглянуто 5185 справ про визнання фізичної особи недієздатною, з них 80% заяв (4129) було задоволено. За І півріччя 2014 р. суди визнали недієздатними ще 2248 осіб (83% випадків)».