Українські правозахисники: Патріотизм не врятує українську владу від критики, якщо будуть порушуватися права громадян

«Окупація Криму російськими військами, штучно організовані сепаратистські рухи на Сході, які поступово перетворилися на збройну агресію, повномасштабний військовий конфлікт з Російською Федерацією в Донецькій та Луганських областях, відсторонили права людини на другий план» – так охарактеризували ситуацію в галузі прав людини в Україні провідні правозахисники Микола Козирєв, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини та Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи. Під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі вони презентували результати звіту з прав людини в Україні за 2014 р.

Експерти зазначили, що після різких революційних змін потрібен певний час для трансформації самої системи держави та суспільства.

Представники Української Гельсінської Спілки з прав людини відзначили певні негативні тенденції у сфері прав людини в 2014 році. Зокрема, жодна із необхідних реформ у сфері прав людини – судова, кримінальної юстиції, освітня тощо – не були здійснені до кінця, але позитивним моментом є ухвалення нового закону про прокуратуру. Також є суперечності у нових законах: Закон «Проочищення влади» є дуже популістським, а певні його положення суперечать рекомендаціям Ради Європи та практиці Європейського Суду з прав людини влюстраційних справах та принципам міжнародного права. Законопроект «Про превентивне затримання» про десепаратизацію, про особливий режим досудового розслідування в місцях проведення АТО порушує Конституцію України та міжнародні стандарти прав людини. Попри певні зусилля держави цього року виникли суттєві проблеми із соціальним захистом внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців та осіб задіяних в АТО.

Однак правозахисники зазначили і суттєві позитивні досягнення, зокрема  внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу, які сприяли відкритості установ виконання покарань.

Експерти зазначили, що незважаючи на певні помилки, за короткий термін керівництву держави вдалося відновити збройні сили та органи безпеки, створити та підготувати добровольчі загони міліції. Водночас військовий конфлікт, інерція політичної системи, корупція в державних та місцевих органах, відсутність впровадження реформ не дають можливості для розвитку країни, яка зовсім не далеко відійшла від олігархічного режиму Януковича, тому зберігаються численні загрози для прав людини та основоположних свобод.

Першочерговими кроками для української влади правозахисники називають дотримання  верховенства права та негайне впровадження реформи.

Експерти досить критично  висловилися щодо висновків міжнародних організацій “Amnesty International” та “Human Rights Watch” про ситуацію з правами людини в Украіні, висловлені в нещодавно оприлюднених звітах цих організацій. Зокрема, українські правозахисники називають звинувачення у застосуванні українськими військовими забороненої зброї (касетні бомби) абсолютно необґрунтованими, оскільки ці випадки не було доведено.

Детальний огляд досягнень та помилок нової української влади в галузі прав людини буде представлений у доповіді «Права людини в Україні 2014», яка є універсальним документом, що використовується національними та міжнародними організаціями для оцінки загального стану з правами людини в Україні. Повний звіт досліджень Української Гельсінської спілки буде оприлюднений у січні 2015 року.