Українська федерація убезпечення підтримує  реформування діючої податкової системи України, яке, на нашу думку, потребує подальших зусиль, оскільки зміни, які вступили в силу  з 1 січня 2015 року несуть в собі як позитивний, так і негативний  вплив на розвиток страхового ринку.
Вперше за багато років держава звернула увагу на наполегливі звернення класичних страховиків щодо очищення ринку від «псевдострахування», створивши  несприятливі умови для  так званих схем  податкового арбітражу, що повинно стати позитивним надбанням на шляху до підвищення довіри та очищенню страхового ринку від невластивих йому «функцій».  Такі зміни повинні позитивно відобразитися, як на страховому ринку, так и на державному бюджеті в цілому.
Не менш важливі пропозиції УФУ, які були сприйняті при підготуванні змін до ПКУ, полягають у можливості створення мотивованої для роботодавця системи закупівлі для працівників послуг за договорами особистого страхування, зокрема добровільного медичного страхування. На сьогодні роботодавець може без обмеження відносити на свої витрати страхові внески за договорами особистого страхування. Водночас незмінним залишилось оподаткування таких внесків   податком на доходи фізичних осіб у застрахованої особи (вигодонабувача), крім договорів страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії. Водночас для страховиків встановлена нульова ставка оподаткування податком на страхові премії за договорами довгострокового страхування життя, добровільного медичного страхування та договорами страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії.
Завдяки прийняттю змін до Податкового кодексу з’явились економічні мотивації для роботодавця запроваджувати  добровільне медичне страхування та добровільне пенсійне накопичення для своїх працівників (третій рівень пенсійного забезпечення), що в свою чергу створює умови для розвитку нового виду бізнесу для страхових компаній – добровільне медичне страхування та страхування додаткової пенсії.
 Участь страховиків у добровільному пенсійному страхуванні посилить конкуренцію з іншими надавачами послуг на третьому рівні пенсійного забезпечення (недержавні пенсійні фонди, банки), що безумовно  підвищить якість надання цих послуг.
Поступово починає складати конкуренцію банківським депозитам і довгострокове страхування життя коли страхувальником є фізична особа,  оскільки оподаткуванню підлягає різниця між страховою виплатою і сумою страхових внесків і ця різниця оподатковується за правилами оподаткування доходів від коштів на депозитних рахунках. Водночас ще залишилася дискримінаційна норма, що при розриві довгострокових договорів страхування життя оподаткуванню ПДФО підлягає вся сума коштів, що повертається фізичній особі-страхувальнику.
 
Що потребує змін.
Перш за все ми пропонуємо розглянути пропозиції УФУ стосовно ПДФО, які, на нашу думку, є досить збалансованими як з точки зору наповнення бюджету, так і для учасників процесу страхування в цілому (страхувальник, страховик, отримувач страхової виплати).
Пропозиції щодо оподаткування фізичної особи в контексті операцій особистого страхування, хоча і були підготовлені та надані Уряду, але не потрапили до прийнятих  змін до Кодексу через стислі терміни на опрацювання цього блоку.  Крім того, зацікавлених сторін у систематизації, або у створенні системи оподаткування фізичної особи взагалі, та в контексті операцій особистого страхування, зокрема, на сьогодні в Україні достатньо мало.
Також потребує серйозного доопрацювання в продовж 2015 року впровадження принципів відтермінування оподаткування фізичної особи на стадії виплати за накопичувальними  довгостроковими  продуктами (як відтерміноване споживання)
УФУ констатує остаточну втрату для страховиків групових довгострокового  договорів страхування життя. Перший шкідливий удар нанесено у 2011 році запровадженням ЄСВ на внески за такими договорами і зараз нищівний удар щодо включення внесків за договорами  довгострокового страхування життя у базу оподаткування податку на доходи фізичних осіб на «вході».
Також є норми, що потребують негайних змін. Наприклад, стаття 170 Податкового кодексу в частині оподаткування викупної суми  у разі дострокового розірвання договору страхування,  за яким внески здійснювались особисто страхувальником фізичною особою (відміна подвійного оподаткування доходів фізичної особи).