Про застосування реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами господарювання обговорювалось під час «гарячої лінії»

Днями в приміщенні ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Особливості застосування реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами господарювання у 2015 році».

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на питання, які надходили від платників під час проведення заходу.                             

Які зміни щодо застосування РРО відбулись для платників єдиного податку?

Відповідь: Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до підпункту 296.10 статті 296 Кодексу та  зазначено, що платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Одночасно у абз. 13 та 14 підпункту 110 розділу І Закону передбачено, що ці зміни набирають  чинність для  платників  єдиного  податку третьої групи з 01.07.2015 року а для платників єдиного  податку другої  групи з 01.01.2016 року.

Враховуючи  вищенаведене платники єдиного податку у першому півріччі 2015 року не застосовують реєстратори розрахункових операцій, починаючи з 01.07.2015 року платники єдиного податку третьої групи крім платників (фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі застосовують реєстратори розрахункових операцій.

З 01.01.2016 року застосовують реєстратори розрахункових операцій всі платники  єдиного  податку крім платників  першої групи, а також другої і третьої груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі.

Чи мають право суб’єкти господарювання з 01 січня 2015 року використовувати РРО, які створюють контрольну стрічку виключно в друкованому вигляді?
Відповідь: Вищезгаданим Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII внесено зміни, зокрема, і до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, відповідно до п. 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 265 з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.  

Дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів ДФС України по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів.

Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 електронних контрольно-касових апаратів, що подають до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z – звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 109.12).

Чи повинні підприємства сфери послуг застосовувати РРО?

Відповідь: У 2015 році передбачено значне розширення сфери застосування РРО відповідно до внесених змін до законодавства Законом України від 28.12.14 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Відповідно до змін, внесених до пункту 1 статті 9 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», підприємства, установи і організації усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, обов’язково застосовують РРО.

У зв’язку з вищевказаним розширюється сфера застосування РРО підприємствами, які надають послуги (перукарні, салони краси, спортивні клуби, хімчистки, сервісні центри з ремонту побутової техніки тощо), що також сприятиме захисту прав споживачів у разі отримання недоброякісних послуг і створить можливість звернення до судових органів для захисту прав, унеможливить обіг контрафактних і контрабандних товарів та забезпечить належний контроль обігу готівки.

Отже, підприємства сфери послуг при проведенні розрахунків мають застосовувати РРО на загальних підставах.

Скажіть, будь ласка, підприємство – платник єдиного податку четвертої групи реалізує продукцію власного виробництва та одночасно надає послуги. Чи повинно таке підприємство проводити ці операції через РРО?

Відповідь: Згідно з п. 1 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО та розрахункові книжки не застосовують при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

Таким чином, підприємство – платник єдиного податку четвертої групи може реалізовувати продукцію власного виробництва без застосування РРО.

Водночас при наданні послуг таке підприємство зобов’язане застосовувати РРО.

Яким чином здійснюється опломбування РРО та чи потрібно надавати копію довідки про опломбування до органу державної фіскальної служби?

Відповідь: Відповідно до розділу II Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року № 417, введення РРО та зовнішніх модемів в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюються ЦСО виключно на підставі договорів про технічне обслуговування та ремонт РРО, укладених із суб’єктами господарювання.

Виконання зазначених робіт іншими особами або ЦСО без укладання із суб’єктами господарювання відповідних договорів забороняється. Застосування РРО, опломбованого засобами контролю ЦСО, з яким суб’єкт господарювання не уклав договору про технічне обслуговування та ремонт РРО, вважається порушенням встановленого порядку опломбування.

Опломбування РРО здійснюється ЦСО в наступних випадках:

- після персоналізації РРО перед його реєстрацією в фіскальному органі;

- після ремонту РРО, яке  потребувало доступу до внутрішніх  вузлів РРО;

- при заміні засобу  контролю РРО;

- після перевірки РРО  на відповідність конструкторсько  – технологічній та програмній  документації виробника;

- при прийнятті на  сервісне обслуговування РРО, який раніше обслуговувався в іншому ЦСО;

- за рішенням контролюючого  органу.

Після опломбування центр сервісного обслуговування видає (або доповнює) суб’єкту господарювання довідку про опломбування реєстратор розрахункових операцій за формою № 1-ЦСО (додаток 1).

Довідка про опломбування складається у двох примірниках, один з яких надається суб’єкту господарювання, другий зберігається у Центрі сервісного обслуговування, що здійснив опломбування.

У довідці про опломбування зазначаються дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника, а також щодо переведення РРО у фіскальний режим роботи. Дані про суб’єкта господарювання заносяться з довідки про резервування фіскального номера РРО.

Копію кожної довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб’єкт господарювання повинен подати до органу ДФС за місцем реєстрації РРО.

Чи має зазначатися на касовому чеку адреса господарської одиниці та чи встановлено вимоги щодо обов’язкового зазначення у такому чеку реквізиту «Резервний» у разі застосування резервного РРО?

Відповідь: Згідно зі статтею 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО та РК або із застосуванням резервного РРО.

Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, встановлено форму та обов’язкові реквізити касового чека, одним з яких є адреса господарської одиниці.

При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться напис «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де зберігатиметься резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватись (п. 20 розділу ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. № 417).

Пунктом 3 розділу ІІІ даного Порядку встановлено, що РРО може застосовуватися тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, встановленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Таким чином, відповідно до Положення № 614 на касовому чеку має бути зазначено адресу господарської одиниці, на якій відповідно до реєстраційного посвідчення зареєстровано та використовується резервний РРО, при цьому можливо його використання на всіх господарських одиницях, зазначених у реєстраційному посвідченні. Вимог щодо обов’язкового зазначення у касовому чеку реквізиту «Резервний» у разі застосування резервного РРО вищезазначеним положенням не встановлено.

Чи потрібно комунальному підприємству застосовувати РРО?

Відповідь: Відповідно до п. 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, суб’єкти господарювання, які, зокрема, проводять готівкові розрахунки при продажу товарів і наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають застосовувати зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

З 01 січня 2015 року підприємства, які приймають від споживачів готівку за ЖК-послуги, повинні проводити такі розрахунки через РРО та видавати фіскальні касові чеки за формою № ФКЧ-1.

Разом з тим, до 01 липня 2015 року підприємства звільнили від штрафних санкцій за порушення вимог Закону № 265/95-ВР, за умови, що прийом готівки від споживачів оформлюється через касу (виписуються касові ордери, видається споживачу підписана та завірена печаткою в установленому порядку квитанція).

Згідно з п. 1 статті 17 вищевказаного Закону при первинному порушенні з 01 липня 2015 року – штраф 1 гривня, за кожне наступне порушення протягом календарного року – п’ятикратний розмір від вартості таких ЖК-послуг.

Відповідно до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. № 417, суб’єкти господарювання, які мають намір використовувати РРО мають зробити наступні кроки:

- вивчити документацію  щодо застосування певних видів  реєстраторів, моделей та їх класифікацій  у конкретних сферах діяльності  з метою їх подальшого придбання;

-  обрати центр сервісного  обслуговування та укласти з  ним договір;

-  звернутись до податкової  інспекції за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання та подати заяву про реєстрацію РРО за формою № 1 – РРО, копію документа, що підтверджує факт придбання або безоплатного отримання РРО, копію документа на право власності або права перебування (оренди) в приміщенні, де будуть використовувати касовий апарат, копію договору з центром сервісного обслуговування; та отримати довідку про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО;

- протягом 5 робочих днів  із моменту видачі довідки  про резервування фіскального  номера РРО звернутися до центру  сервісного обслуговування, аби  касовий апарат опломбували та  ввели в експлуатацію;

- копію довідки про резервування фіскального номера РРО та акт до закінчення згаданого п’ятиденного строку подати до податкової для завершення реєстрації РРО й отримання посвідчення.