Підприємець-платник єдиного податку не має права здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України (далі за текстом – ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.    

Згідно з статтею 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.     

Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі за текстом – ПКУ) визначено, що фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 р.XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.    

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених гл.1 р.ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 ПКУ).    

У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб (пункт 177.6. статті 177 ПКУ).     

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

ДПІ у Шевченківському  районі  ГУ ДФС у  м. Києві