Про новації у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій під час чергової «гарячої лінії»

Нещодавно в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія». Платники податків спілкувалися із начальником управління реєстрації платників та електронних сервісів  ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві Бережним Кирилом Михайловичем та дізнавалися відповіді на актуальні запитання щодо порядку використання реєстраторів розрахункових операцій.

Перелік найактуальніших питань та відповідей ми пропонуємо Вашій увазі нижче.

Чи повинні застосовувати касові апарати фізичні особи – підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування?

Згідно з пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій”.

В інших випадках РРО застосовуються. Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:

для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015;

для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016 (абз. 5 п. 1 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року №  71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).

Яким чином підприємство веде касову книгу в електронному вигляді?

Згідно з пунктом 4.4 глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.

Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

У разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» у кінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року - їх загальна кількість за рік.

Після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир зобов’язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати «Звіт касира» разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у «Вкладному аркуші касової книги».

«Вкладний аркуш касової книги» протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи).

Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.

Яка передбачена відповідальність за несвоєчасно поданий Звіт про використання РРО та КОРО?

Звіт про використання РРО є елементом податкової звітності.

За несвоєчасне подання Звіту по використанню РРО та КОРО передбачена адміністративна відповідальність. На посадових осіб підприємства накладається штраф згідно ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984р. № 8073-X у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів громадян. При повторному порушенні протягом року штраф збільшується й становитиме від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів громадян.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 155 прим. 1 Кодексу розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до статті 221 Кодексу.

Яким чином здійснюється скасування реєстрації касового апарату?

Відповідно до глави 4 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року № 417 заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання подає до органу ДФС за місцем реєстрації реєстратора розрахункових операції.

Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в Центрі сервісного обслуговування (ЦСО), з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає довідку ЦСО про розпломбування РРО (крім випадків установлення невідповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника) та повертає органу доходів і зборів реєстраційне посвідчення.

Процедура розпломбування РРО в ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких органом доходів і зборів прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа органу внутрішніх справ.

У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО: поштою або безпосередньо в органі доходів і зборів.

Посадова особа органу ДФС протягом п’яти календарних днів з дня отримання заяви про скасування реєстрації, довідки ЦСО про розпломбування РРО та реєстраційного посвідчення або прийняття рішення органу ДФС про скасування реєстрації РРО проводить скасування реєстрації РРО шляхом внесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням органу ДФС, копія довідки про скасування реєстрації направляється ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО.

ЦСО, включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, органом ДФС може бути надіслано повідомлення про скасування реєстрації РРО в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.

Орган ДФС за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у підпунктах 4 - 10 пункту 1 цієї глави, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними.

Орган ДФС за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених підпунктами 2 та 3 пункту 1 цієї глави, попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання строку про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.

Скасування реєстрації РРО проводиться органом ДФС не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.

Документи, визначені у цій главі, можуть бути подані та отримані відповідальною особою суб’єкта господарювання або самим суб’єктом господарювання - фізичною особою - підприємцем, а також через уповноважену особу за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та належним чином оформленої довіреності на проведення скасування реєстрації РРО.

Чи зобов’язані суб’єкти господарювання щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій?

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Чи застосовуються РРО при наданні ломбардами фінансових послуг?

Згідно з статтею  1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Відповідно до пункту 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням реєстраторів розрахункових операцій. 

ДПІ у Шевченківському  районі ГУ ДФС у м. Києві