Філіпп де Лара: Французьке суспільство прагне зрозуміти, що ж насправді відбувається в Україні

Проросійське лобі у Франції присутнє в основному у засобах масової інформації та в політиці. Але у самому громадянському суспільстві його присутність відчувається набагато менше. «Оскільки суспільство у Франції намагається зрозуміти те, що насправді відбувається в Україні, намагається зрозуміти українську революцію, війну на Донбасі і ті процеси, які відбуваються в українському суспільстві», – про це на прес-конференції в Українському кризовому медіа-центрі заявив Філіп де Лара, французький вчений, есеїст і філософ.

«Україна поки що залишається terra incognita для багатьох французів, але багато хто вже розуміє, яку небезпеку несе у собі путінська політика, – пояснив Філіп де Лара. – Я хочу підкреслити, що путінський режим став дуже непопулярним у Франції. Це авторитарний режим, цей режим знищує вільну пресу, заохочує корупцію. Нещодавно у Франції у прокат вийшов російський фільм «Левіафан», який добре продемонстрував сьогоднішню Росію».

За словами де Лара, найбільша підтримка путінського режиму у крайніх правих і лівих партій, які існують у всій Європі. Ці партії є проросійськими тому, що вони антиєвропейські. Але, на жаль, проросійські настрої переважають і в центристсько-правій французькій партії UMP, яка відіграє важливу роль на політичній арені. Вони також сильні серед журналістів однієї з найбільших французьких газет «Фігаро».

Філіп де Лара коротко назвав головні причини популярності Росії у певних колах французької еліти: «Одна з головних причин популярності Росії у цих колах, це сильні антиамериканські настрої. Багато французьких експертів, філософів та журналістів втомилися від американської політики, від тих помилок, які допускає американський уряд, особливо уряд епохи президента Буша. І так само, від нерішучості уряду президента Обами. Вони вважають, що Росія є альтернативою Америки, що, можливо, НАТО і Америка насправді становлять загрозу для Росії. Друга причина криється у тій великій помилці, яку зробили європейці після розвалу Радянського Союзу. Після розвалу СРСР Росію тривалий час ігнорували».

Франція та Європа загалом тривалий час продовжували сприймати Росію як партнера. Цьому сприяє те, що перед обличчям інших викликів, таких, як ісламізм чи зростаюча економіка Азії – Росія є скоріше партнером Заходу. Європейці схильні применшувати можливі ризики. «Європейці живуть в ілюзії, що нічого насправді страшного з ними статися не може. Наприклад, у суспільстві є відчуття того, що ультра-праві партії ніколи не прийдуть до влади, навіть якщо вони мають певний, вже далеко не маленький, відсоток підтримки», – пояснив французький вчений.

За словами де Лара додає оптимізму той факт, що українська ситуація пробудила Європу: «Європа, яка довго сприймала себе лише як економічний проект, як один великий ринок, завдяки зовнішній загрозі починає дедалі більше сприймати себе як політичну ідею. Дедалі більше є розуміння того, що Європа – це не постнаціональне, постполітичне та пост-історичне утворення, а політичний проект, метою існування якого є безпека національних держав всередині європейських кордонів. І Україна, хоч і знаходиться на східних кордонах Європа, насправді перебуває у самому її серці».