Інтернет –конференція на тему: Єдиний соціальний внесок

1.Як здійснювати нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід) фізичним особам, які працюють за сумісництвом (неосновне місце роботи) та отримують заробітну плату менше мінімальної?

Відповідь: Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Відповідно до ст. 48 КЗпП трудова книжка – це основний документ про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п’ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

Згідно з Положенням № 43 сумісництвом вважається виконання працівником крім своєї основної іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Робота за сумісництвом у трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом відповідно до Інструкції № 58.

Оскільки трудова книжка є основним документом про трудову діяльність, а період роботи за сумісництвом вноситься до неї за бажанням працівника, то його основним місцем роботи вважається місце роботи, де такий працівник працює на підставі укладеного трудового договору та де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої заноситься відповідний запис про роботу.

Враховуючи зазначене, для сумісників базою нарахування єдиного внеску є фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру. При цьому роботодавець має право отримати від такого працівника (сумісника) підтвердження про місце основної роботи. 

2.Які штрафні санкції передбачені за неподання та несплату або несвоєчасну сплату по єдиному соціальному внеску у 2015 році?

Відповідь: З 01 січня 2015 року змінено норми Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якими регулюється порядок  застосування органами фіскальної служби штрафних санкцій.

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ застосовується штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 170 грн.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом  (1020 грн.).

Також, збільшено розмір штрафів, зазначених у п. п. 2 і 3 ч. 11 ст. 25 цього Закону, за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску — до 20% не сплачених сум, а у випадку донарахування органом фіскальної служби або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ — до 10% зазначеної суми за кожен повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого єдиного соціального внеску.

Вищезазначені зміни визначено Законом України від 28.12.2014 року  № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».

3.Чи нараховується єдиний соціальний внесок на дохід, отриманий фізичною особою за межами України?

Відповідь: Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці – юридичні особи та фізичні особи підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою підприємцем, якщо виконувані роботи (послуги, що надаються) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).

Роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем) сплачують єдиний внесок за найманих працівників із сум нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сум винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Громадяни України, які працюють за межами України, мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Отже, дохід, отриманий фізичною особою за межами України, не є базою нарахування єдиного соціального внеску. При цьому, громадяни України, які працюють за її межами мають право на добровільну сплату єдиного соціального внеску, у разі укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

4.Який день вважається днем сплати єдиного соціального внеску?

Відповідь: Порядок обчислення і сплати єдиного внеску регламентовано Законом України від від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».

Днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум  ЄCВ з рахунку платника на відповідні рахунки органу ДФС - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу ДФС;

2) у разі сплати ЄСВ готівкою - день прийняття до виконання  банком або іншою установою - членом  платіжної системи документа  на переказ готівки разом із  сумою коштів у готівковій  формі;

3) у разі сплати ЄСВ в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Звертаємо увагу, що у  разі  несвоєчасної  або  не  в  повному  обсязі сплати
єдиного  внеску  до  платника  застосовуються  фінансові  санкції, передбачені   Законом,  а  посадові  особи,  винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку  єдиного  внеску,  несуть дисциплінарну,  адміністративну,  цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

5.Які нові критерії для зниження ставки єдиного внеску?

Відповідь: З 13.03.2015 р. набрав чинності Закон України від 02.03.2015 р. № 219 – VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці».

У 2015 році понижуючий коефіцієнт 0,4 (у 2016 році – 0,6) застосовується до ставки ЄСВ у разі виконання платником одночасно таких умов:

- база нарахування ЄСВ із  розрахунку на одну застраховану  особу у звітному місяці збільшилась  на 20 % і більше порівняно із  середньомісячною базою нарахування  ЄСВ платника за 2014 рік;

- після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці становитиме не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;

- кількість застрахованих осіб  у звітному місяці, яким нараховано  виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не стосується осіб – підприємців і фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

Коефіцієнт застосовується при нарахуванні зарплати фізичним особам як за основним, так і не за основним місцем роботи. При розрахунку коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності з ЄСВ. У разі застосування коефіцієнта необхідно зазначити про це у звіті.

Платник ЄСВ, який застосував коефіцієнт і не сплатив нарахований ЄСВ у встановлені строки, втрачає право у майбутньому застосовувати коефіцієнт до повної сплати виниклої заборгованості.   

6. Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не отримувала доходів за рік. Чи може такий платник самостійно визначити базу нарахування єдиного соціального внеску?

Відповідь: Платники єдиного внеску відповідно до п. 4-5 частини першої ст. 4 Закону № 2464-VI є фізичні особи – підприємці та особи, які проводять незалежну професійну діяльність.

Абзацом першим п. 2 частини першої ст. 7 цього Закону встановлено, що базою нарахування єдиного внеску для осіб, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464-VI, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладанню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з абзацом другим п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464-VI у разі якщо особами, зазначеними у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 вищевказаного Закону, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники мають право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої зазначеним Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком таких платників.

Застосувати зазначену норму особи, визначені п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та п. 5 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, матимуть можливість при нарахуванні єдиного внеску за 2015 р.

Самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, було запроваджено з метою захисту прав таких осіб на зарахування до страхового стажу тих місяців, у яких не було отримано доходу (прибутку).

7.Яким наказом затверджена звітність з 01 червня 2015 по єдиному соціальному внеску?

Відповідь:Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435 затверджено новий Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 23.04.2015 року № 460/26905.

Отже, в червні 2015 року звітність за травень 2015 року, платники повинні подавати в порядку та за формами, затвердженими наказом Мінфіну № 435.

8.Чи нараховується єдиний внесок на суму авансу?

Відповідно до Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного соціального внеску є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з підприємцем якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).

Роботодавців під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) зобов’язані, на суми якої (якого) нараховується ЄСВ, одночасно з виданням зазначених сум сплачувати нарахований на ці виплати ЄСВ у встановленому розмірі (абзац другий частини восьмої статті 9 Закону № 2464).

Платники ЄСВ, крім платників – гірничих підприємств, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, а гірничі підприємства – не пізніше 28 числа наступного місяця (абзац перший частини восьмої статті 9 Закону №2464).

При цьому, за виплати авансу єдиний внесок сплачується лише в частині нарахувань, в частині утримань ЄСВ сплачується не пізніше 20 числа (для гірничих підприємств – не пізніше 28 числа) місяця, наступного за звітним місяцем.

Отже, враховуючи зазначене, сума заробітної плати за першу половину місяця (аванс) є базою нарахування ЄСВ.

ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС м. Києві