ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО: ПІЛЬГИ; ПОРЯДОК ОБЧИСЛЕННЯ ТА СПЛАТИ ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені пунктом 266.4 статті 266 Податкового кодексу України від №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Так, відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку зменшується:

- для квартири/квартир незалежно  від їх кількості – на 60 квадратних метрів;

- для житлового будинку/будинків  незалежно від їх кількості  – на 120 квадратних метрів;

- для різних типів об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) – на 180 квадратних метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, встановлена зазначеним підпунктом.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу визначено, що пільги з податку на нерухомість, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб не надаються на:

- об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;

- об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними.

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб визначені підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Кодексу та встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у порядку, визначеному підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Кодексу.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку фізичними особами, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Кодексу, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлового та/або нежитлової нерухомості надсилаються (вручаються) платнику податку – фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичними особами – нерезидентами здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).

Згідно з підпунктом 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 Кодексу органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-ти денний термін після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкту нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу.

Відповідно до підпункту а) підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Кодексу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.