Індексація зарплат і пенсій: платити негайно чи зачекати?

За перші 4 місяці цього року державний бюджет перевиконано на 8 мільярдів 200 мільйонів 500 тисяч гривень. Якщо перерахувати цю суму на кількість економічно активних українців – вийде 411 гривень на особу. Нині тривають політичні баталії з приводу того, що робити з цими грошима. Президент пропонує підвищити зарплати і пенсії з урахуванням інфляції. Народні депутати дотримуються схожої позиції – вважають, що підвищення потрібне, але обережних серед них дуже мало, адже більшість вимагає зробити це негайно. Уряд обіцяє якомога швидше вирішити це питання і лише Міністерство фінансів нагадує, що гроші варто рахувати наприкінці року, як це заплановано законом про державний бюджет. У тринадцятому випуску програми "Дебати PRO" з'ясовували, чи варто віддати наявні в державному бюджеті кошти на індексацію зарплат та пенсій негайно чи, можливо, варто зачекати, аби не викликати чергового різкого стрибка інфляції.

У першому раунді програми "Дебати PRO" відбулася дискусія, під час якої представники законодавчої і виконавчої влади, а також експерти висловлювали свої думки з приводу теми програми та ставили запитання одне одному.

Народний депутат України Іван Крулько висловився за те, що "необхідно негайно індексувати зарплати і пенсії, бо тарифи і ціни зросли настільки, що люди просто поставлені на межу бідності і зубожіння. Треба негайно виправляти ситуацію".

Депутатові опонував заступник міністра фінансів Роман Качур, який представляє одне з небагатьох міністерств, що публічно стверджують про необхідність добре прорахувати підвищення соціальних виплат, аби не спричинити гіперінфляцію. Він зауважив, що рішення про індексацію зарплат і пенсій так чи інакше закладене у бюджеті і заплановане на 1 грудня, тому дискусія може йти лише про те, чи є можливість зробити це раніше.

У другому раунді свої запитання експертам ставила аудиторія у студії та інтернет-користувачі. Більше за все людей цікавило, чи існує механізм розподілу вільних бюджетних коштів, чи хтось прорахував, на скільки можна підняти соціальні видатки, аби уникнути інфляції, як стимулювати економіку і подолати корупцію, щоб до бюджету надходило більше грошей тощо. Перший заступник міністра соціальної політики Василь Шевченко переконував людей, що уряд намагається робити усе можливе: "Міністерство соціальної політики прекрасно розуміє ситуацію, в якій перебуває країна. І ми зі свого боку  розуміємо, що якщо проситимемо для людей інфляційних коштів, це буде обман. Так людей дурили 23 роки. Українці повинні отримувати реальні гроші. Що ми зробили, аби захистити соціально незахищені верстви населення? По-перше, розпочали роботу із субсидіями, тобто максимально спростили процедуру їх отримання. По-друге, розробили законопроект, який передбачав би введення трирівневої пенсійної системи. Третє – це боротьба з корупцією".

Варто зауважити, що під час програми жодного разу не постало питання – платити чи ні. Єдине, на чому наголошували поміркована частина аудиторії – не поспішати і не витрачати вільні бюджетні кошти на соціальні виплати негайно. У третьому раунді програми аудиторія у студія та інтернет-користувачі запропонували вісім компромісних рішень, які могли б одночасно зменшити навантаження на бюджет, знайти джерела його наповнення і вивільнити ще більше коштів, які могли би піти на індексацію зарплат та пенсій. Серед них: активізувати боротьбу з корупцією; оптимізувати податкове навантаження на підприємців; сфокусуватися на адресній допомозі; обмежити максимальні зарплати; посилити контроль за державними закупівлями; заборонити піднімати зарплати та пенсії напередодні виборів; спрямувати профіцитні кошти на інвестиції; використовувати Пенсійний фонд для інвестиційної діяльності.