Виплата дивідендів сільськогосподарським товаровиробникам

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.

Державною фіскальною службою України листом від 16.07.2015 №25910/7/99-99-15-02-01-17 «Про оподаткування дивідендів сільськогосподарських товаровиробників» (далі – лист ДФС України №25910) надані роз’яснення щодо порядку сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів державними унітарними підприємствами – сільськогосподарськими товаровиробниками, які є платниками єдиного податку IV групи.

Пунктом 1 статті 63 Господарського кодексу України (далі – Господарський Кодекс) визначено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);

- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

- державне підприємство, що діє на основі державної власності;

- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності);

- спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами – суб’єктами співробітництва.

Відповідно до пункту 3 статті 63 Господарського Кодексу залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника (пункт 4 статті 63 Господарського Кодексу).

Тобто, державні унітарні підприємства відносяться до державних не корпоратизованих.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України    (далі – Кодекс) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку у порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридичні особи – сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробника за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%, мають право застосовувати IV групу спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44 статті 44 Кодексу).

У законодавстві України суб’єктам господарювання надано право розподіляти прибуток. Рішення про спрямування прибутку на виплату дивідендів мають прийняти загальні збори акціонерів для акціонерного товариства або учасників для інших господарських товариств (пункт «д» частини 5 статті 41 та стаття 59 Закону України від 19.09.1991 №1576-XII «Про господарські товариства», пункт 12 частини 2 статті 33 Закону України від 17.09.2008 №514-VI «Про акціонерні товариства»).

Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу     дивіденди – це платіж що здійснюється юридичною особою – емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну України від 29.11.1999 №290 визначено, що дивіденди – це частина прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Тобто, дивіденди, як у розумінні Кодексу, так і в бухгалтерському    обліку – це частка прибутку, яку повинен отримати акціонер в залежності від свого вкладу в статутний капітал підприємства (лист ДФС України №25910).

Основні положення порядку виплати дивідендів господарськими організаціями, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, визначає Закон України від 21.09.2006 №185-V «Про управління об’єктами державної власності».