Сплата податку на майно платниками єдиного податку, питання яке було розглянуто під час зустрічі в податковій Дарницького району

Під час зустрічі в.о. начальника ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві Олександр Лавров повідомив платникам податків що перелік податків і зборів, від обов’язку нарахування, спла­ти та подання податкової звітнос­ті за якими звільняються платники єдиного податку, наведено у п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу. Зо­крема, платники єдиного податку не є платниками податку на майно (в частині земельного податку), але за умови, що земельні ділянки ви­користовуються платниками єдино­го податку третьої групи для про­вадження господарської діяльності, а платниками четвертої групи — для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Тобто платники єдиного податку повинні звертати увагу на категорію земельної ділянки, яку вони використовують, її цільове призначення.

Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 По­даткового кодексу, здійснюються плат­никами єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені цим Кодексом.

Водночас Олександр Лавров звернув увагу на особливості справляння плати за землю (земельного податку) плат­никами єдиного податку третьої групи у разі, якщо між суб’єктами господарювання виникають орендні відносини.

Так, відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу платниками зе­мельного податку є власники земель­них ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом опо­даткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або корис­туванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно зі ст. 796 Цивільного ко­дексу України від 16.01.2003 р. № 435-ІУ (далі — Цивільний ко­декс) одночасно з правом найму бу­дівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві на­дається право користування земель­ною ділянкою, на якій вони знахо­дяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, що передається наймачеві.

Якщо його у договорі не визначено, наймачеві надається право корис­тування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Якщо земельну ділянку в оренду не надано, орендар отримує лише право користування зазначеною земельною ділянкою відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу.

Для звільнення від сплати зе­мельного податку в оренду має бути надано саме земельну ділянку. Су­путнє використання земельної ді­лянки орендарем при оренді будівлі або споруди не дає підстав для звіль нення орендодавця від сплати зе­мельного податку.

Враховуючи викладене, влас­ник земельної ділянки — платник єдиного податку третьої групи за земельну ділянку під будівлями (їх частинами), що передані в орен­ду іншим суб’єктам господарюван­ня, не звільняється від подання до контролюючого органу за міс­цезнаходженням земельної ділян­ки податкової декларації з плати за землю та є платником земель­ного податку з урахуванням при- будинкової території на загальних умовах і, зокрема, якщо надання в оренду нерухомого майна є осно­вним або одним із видів діяльності суб’єкта господарювання.

 

 ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві