РРО на ринку небанківських фінансових послуг

1 січня 2015 року набрали чинності  норми Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів  України щодо податкової реформи», яким серед іншого були внесені зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Під дію цих змін потрапили небанківські фінансові установи, в тому числі кредитні спілки.

П’ять (!) місяців в офіційних листах, на робочих зустрічах у неформальному спілкуванні ми намагались переконати депутатів та представників державних органів в недоцільності вимог та необхідності внесення змін до Закону про РРО.

У липні зміни були внесені, але всі наші аргументи, доводи виявились марними. Наші пропозиції, наші очікування депутати проігнорували, а державні органи навіть не стали вивчати. «Рішення прийнято. Депутатами проголосоване» - така відповідь лунала протягом липня. «Вам і без того пощастило – надали півроку часу на впровадження РРО».

Дійсно, «пощастило»….  

Не знаю чому, але більшість наших депутатів і держслужбовців забувають, що в українському законодавстві є таке поняття як «фінансовий ринок». А учасниками українського фінансового ринку є банківські та небанківські фінансові установи. І є у цих банківських та небанківських установ три регулятори. До речі, поки що – три, скоро буде менше і саме тому, що всі учасники є представниками одного ринку.

Постає питання: якщо і банківські і небанківські фінансові установи є представниками одного ринку, то чому і навіщо на ринку штучно створюється дискримінація? А як до «недопущення обмеження конкуренції на ринках фінансових послуг»? (стаття  17 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Які послуги надає кредитна спілка? Кредити і депозити. А банки? Кредити і депозити. Обсяги і розміри різні, але послуги однакові. Банки використовують своє програмне забезпечення і кредитні спілки використовують своє програмне забезпечення. Але чому, на чию забаганку кредитні спілки та інші небанківські фінансові установи додатково (!) повинні використовувати ще й РРО?  

Діяльність ринку небанківських фінансових установ, кредитних спілок тощо врегульована на рівні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», в якому зазначається, що фінансова установа може розпочати надання фінансових послуг, лише якщо облікова і реєструюча система відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами.

Кредитні спілки, як і інші учасники ринку фінансових послуг користуються   комплексною інформаційною системою (КІС). КІС здійснює 
зберігання, передачу та обробку даних, що стосуються надання 
фінансових послуг, до складу якої входять технічне та програмне 
забезпечення для надання кредитними спілками фінансових послуг 
(або послуги). Функціональність КІС забезпечує можливість здійснення обліку інформації, що стосується  надання фінансових послуг,  здійснення бухгалтерського обліку відповідно до вимог Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про кредитні спілки", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про захист інформації в автоматизованих системах" та нормативно-правових актів Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг, що стосуються діяльності кредитних спілок.

Нацкомфінпослуг, здійснює нагляд та контроль за відповідністю КІС законодавству та правильності реєстрації усіх операцій з надання фінансових послуг. Облікова система забезпечує  унеможливлення внесення змін в облік операцій, які реєструються за їх допомогою, при цьому враховує особливості  діяльності на ринках фінансових послуг.

Вимоги до КІС кредитних спілок встановлені Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 червня 2005 року № 4122, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 липня 2005 року за № 707/10987 «Про встановлення вимог до програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання кредитних спілок, пов'язаного з наданням фінансових послуг».

Тобто, всі операції пов’язані з наданням фінансових послуг небанківськими фінансовими установами належним чином обліковуються та доступні для перевірки контролюючими органами.   

Це Розпорядження хтось відмінив? Ні. Його слід виконувати? Так.

Не отримавши розуміння від тих, хто приймає закони (в них часу замало, Державу рятують), з липня місяця ми були змушені поринути в вивчення питання впровадження РРО на ринку кредитних спілок. Бо штрафи кричущі, а фіскали 1 січня можуть прийти «привітати» з Новим роком.

Що виявилось?

РРО дублюватиме функції комплексної інформаційної системи небанківських фінансових установ, але без урахування специфіки діяльності ринку.

Фіскали та депутати кажуть, що впровадження РРО посилить контроль за обліком розрахунків за фінансово-кредитними операціями.

Не посилить, а тільки значно ускладнить роботу небанківських фінансових установ та підвищить вартість послуг для споживачів.

Вже не буду в сотий раз прораховувати і повторювати скільки коштує встановлення та обслуговування РРО, запитувати чому після прийняття закону вартість апарату підвищилась на 300%..., що це дискримінація, подвійний облік операцій, законодавча колізія, і можна ще продовжувати і продовжувати.

Наведу головне.

Касові апарати не корелюються з комплексною інформаційною системою, вимоги до якої встановлені нормативно – правовими актами.

Більшість фіскальних апаратів не обслуговують функцію «видача кредиту», а працюють виключно на повернення товару. Але в фінансовій установі, в кредитній спілці ані товару, ані його повернення немає!

Після довготривалих пошуків нам вдалось знайти 3 (тільки ТРИ) розробника РРО, апарати яких можуть опрацьовувати послуги «видача кредиту». Знайшли? Знайшли, але Книга обліку розрахункових операцій (КОРО), яка є невід’ємною складовою РРО і форма якої встановлена Наказом міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, не містить поля «видача кредиту», «погашення кредиту», «оплата відсотків по кредиту»!!!!

І що робити далі?

На всі запити фіскали пишуть: встановлюйте РРО (тобто купуйте, платіть), виконуйте наші вимоги (тобто порушуйте ті, які встановлені для вас раніше), пам’ятайте про перевірки і розміри штрафів (не коментую). 

А я читаю так: «Дискримінація, дерегуляція, уникнення подвійного обліку, порушення інших законів та нормативно – правових актів – це лірика, головне встановити РРО або не встановити і поповнити бюджет штрафами». 

Президент ВАКС В. Волковська