Експерт розповів, за рахунок чого вдається досягти мінімальної фінансової стабілізації

Нацбанк вперше з січня збільшив міжнародні резерви України в золоті. У порівнянні з попереднім місяцем резерви в золоті збільшилися на понад 70 тис. тройських унцій на суму $ 5,77 млн. Як переконаний заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський, збільшення запасів золота зумовить зменшення обсягу міжнародних резервів.

«Схоже на те, що, “оптимізовуючи” цього разу міжнародні резерви, збільшуючи запаси золота, Національний банк знову промахнувся з прогнозами міжнародних ринків, оскільки зменшення ринкової вартості золота при підведенні статистичних показників міжнародних резервів у наступні місяці, відповідно, зменшить валютний еквівалент вартості злитків, а отже, й обсяг міжнародних резервів (аналогічний процес зараз спостерігаємо в Росії)», – вважає спеціаліст.

Він додає, що динаміка до «оптимізації» валютних резервів НБУ мала місце й рівно рік тому. «Як бачимо сьогодні, тоді про оптимізацію мова не йшла – просто потрібні були швидкі кошти для розрахунку з боргами, залучити які можна було, реалізувавши ліквідний актив», – зазначає фахівець.

За його словами, теперішня умовна фінансова стабільність в масштабах держави, а саме зменшення дефіциту державного бюджету, наповнення міжнародних резервів досягається не структурними реформами чи відбудовою промисловості, нарощуванням виробництва, а виключно за рахунок позик та кредитів, не більше. Реальна купівельна спроможність доходів знижується, люди продають банкам заощадження.

«Наприкінці серпня НБУ прокредитував Уряд на 1,2 млрд грн. Наслідки таких дій минулоріч українці відчувають і по сьогодні. За відсутності спроможності налагодити роботу економіки в країні таким чином, щоб бюджет наповнювався реальними коштами, це робиться за рахунок позик та верстатів. До того ж, у лексиці урядовців укорінилося слово «надала», яке може скласти хибне враження, безповоротності такої фінансової допомоги. Проте в будь-якому випадку ці кошти є позиками, які збільшують державний борг і які доведеться повертати», – розповідає він.

Так, за повідомленням Уряду, на Єдиному казначейському рахунку накопичено 30 млрд грн. Золотовалютні резерви Нацбанку вже сьогодні становлять $12 млрд, причому ця сума швидше за все вже включає серпневий транш МВФ. До 9 вересня, Україна має отримати від Світового банку $ 500 млн на проведення економічних реформ. Ще $ 300 млн ми розраховуємо отримати від Японії.
«Структурні економічні реформи як цільове призначення коштів Світового банку є теж красивою упаковкою для простого поповнення обігових коштів державного бюджету. Світовий банк у прес-релізі уточнює, що позики на підтримку політики розвитку (DPL) – це пряма бюджетна підтримка, що надається безпосередньо Уряду України», – зауважує аудитор.

На переконання спеціаліста, очільнику Уряду та керівнику ДФС необхідно змінити вектор власних зусиль, і визначитися з цим може допомогти статистика колег із міністерства економічного розвитку та торгівлі, які оприлюднили інформаційні матеріали щодо тенденцій тіньової економіки в Україні за підсумками І кварталу.

Так, три з чотирьох методів (за винятком монетарного), з використанням яких здійснюється оцінка рівня тіньової економіки, показали збільшення рівня в порівнянні з І кварталом 2014 року, зокрема:
• метод «витрати населення – роздрібний товарооборот» зафіксував збільшення рівня тіньової економіки на 5 в. п. (до 56 %);

• за методом збитковості підприємств збільшення рівня тіньової економіки склало 8 в. п. (до 50 % від обсягу офіційного ВВП);
• електричний метод показав збільшення рівня тіньової економіки на 6 в. п. (до 38 %).

За твердженням Андрія Вігірінського, така статистика є сигналом того, що так звані учасники тіньових відносин поставлені умови, в яких вони не можуть нормально працювати й вимушені переходити в тінь. «Умови ведення справ у поєднанні з фіскальною політикою є неприйнятними, і змінювати в першу чергу потрібно систему, а не посилювати тиск на підприємства. Тільки тоді вдасться сконцентрувати кошти на казначейських рахунках завдяки не лише запозиченням, а й податковим надходженням від зростання виробництва», – резюмує він.