Платниками земельного податку згідно зі ст. 269 Податкового Кодексу (далі – ПКУ)  є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (ст. 288 ПКУ). Плата за землю сплачується з дня виникнення права власності або права користування.
Земельні ділянки, на яких розташовано багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 42 Земельного кодексу).
Право оренди земельної ділянки — це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст. 93 Земельного кодексу).
Тобто, ОСББ можуть бути власниками земельних ділянок, постійними користувачами або орендарями земельних ділянок державної чи комунальної власності.
Власники земельних ділянок та постійні користувачі є платниками земельного податку. Земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, належать згідно зі ст. 38 Земельного кодексу до земель житлової та громадської забудови. У 2015 р. сума земельного податку для ОСББ розраховується за ставкою 3% від суми земельного податку, обчисленого за повною ставкою, встановленою для земель населених пунктів з урахуванням коефіцієнта індексації 1,249 згідно з нормами ст. 289 Податкового кодексу, якщо місцевою радою не прийнято відповідне рішення і не визначено інші ставки земельного податку.
Орендну плату ОСББ повинні сплачувати згідно з умовами договору оренди, укладеного з відповідною місцевою радою.
Важливо про ПДВ
Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг (ст. 198 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).
У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Отже, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН протягом 180 днів податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання/реєстрації та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку у розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.