Запитували - відповідаєм

Маю власний бізнес. Була свідком, коли мої колеги підприємці бідкалися, що зламався касовий апарат і мали багато проблем. Вирішила, на всяк випадок, з'ясувати - що в таких випадках робити?

На запитання відповідають фахівці ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дійсно, зустрічаються випадки, коли реєстратори розрахункових операцій виходять з ладу через несправність або у зв'язку з відсутністю зв'язку чи електропостачання. У таких випадках є два варіанти проведення розрахункових операцій.

По-перше, якщо електроенергія є, а реєстратор розрахункових операцій вийшов з ладу, то можна використати резервний РРО. Але він обов'язково має бути зареєстрований в органах ДФС. По-друге,  у випадку, якщо електроенергії немає або відсутній резервний РРО, то можна використати розрахункову книжку. Її також необхідно зареєструвати в органах ДФС.

Але треба пам'ятати, що без основного РРО можна працювати не більше 7 робочих днів. Якщо гарантійний ремонт не можна забезпечити у такий термін, то центр сервісного обслуговування зобов'язаний не пізніше сьомого робочого дня з моменту прийняття приладу в ремонт ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб'єкта господарювання резервний реєстратор розрахункових операцій.        

Якщо розрахункові операції проводяться з використанням розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого чи резервного РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки. Також у випадку обнулення оперативної пам'яті відповідно до контрольної стрічки необхідно провести через РРО суми за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Сплата єдиного соціального внеску державними нотаріусами

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська інформує щодо розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування державних нотаріусів державних нотаріальних контор.

Стаття 4 Закону №2464 визначає, що платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (далі - роботодавці).

Платниками єдиного внеску є працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб.       

Для роботодавців базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої  кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які  включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 - ВР «Про оплату праці»).

Стаття 8 Закону №2464 визначає розмір єдиного внеску для кожної категорії платників.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6 - 8 частини першої статті 4 Закону № 2464 (крім осіб, зазначених у частині десятій цієї статті), встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної пунктом І частини першої статті 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

При цьому, відповідно до частини 9 статті 8 Закону №2464 для платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії, зокрема, згідно із Законом України від 16 грудня 1993року №3723-ХІI «Про державну службу», встановлюється єдиний внесок у розмірі 6,1 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Частиною другою статті 2 Закону № 2464 визначено, що виключно Законом № 2464 визначається, зокрема, розмір єдиного внеску.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Водночас пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 01 жовтня 2008р. №614-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат»  встановлено, що державні нотаріуси в частині оплати праці та пенсійного забезпечення прирівнюються до державних службовців відповідних категорій. Стаж роботи державних нотаріусів у державних нотаріальних конторах зараховується до стажу державної  служби.

Отже, з урахуванням норм Закону №614, відповідно до частини 9 статті 8 Закону № 2464, розмір утримань єдиного внеску із заробітної плати державних нотаріусів державних нотаріальних контор становить 6,1 відсотка.

Пунктом  5 Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» визначено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723.

Враховуючи норми частини другої статті 2 Закону № 2464, перегляд розміру утримань єдиного внеску із заробітної плати платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії, зокрема, відповідно до Закону України №3723, у тому числі, державних нотаріусів державних нотаріальних контор, можливе лише шляхом внесення відповідних змін до Закону № 2464.

Кіровські платники перерахували до зведеного бюджету понад 687,3 млн.грн. податків

Про це повідомляють у ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська . Така сума на 187,2 млн.грн. перевищує показник збору податків січня - листопада минулого року і  на 73,9 млн.грн., або 12,1 відсотків доведені планові завдання.

Державна скарбниця отримала від бізнес-спільноти району понад 341,5 млн.грн. податків, а місцеві бюджети майже 345,8 млн. грн.

В районі, порівняно з аналогічним періодом минулого року,  досягнуто росту на 99,5 млн.грн податку на доходи фізичних осіб, на 36,0 млн. грн. податку на додану вартість ,на 10 млн.грн. плати за землю, на 2,4 млн. грн. єдиного податку .

Заява про відмову від спрощеної системи оподаткування подається за місцем податкової адреси платника податків

Фахівці ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська нагадують, відповідно до ст. 298 Податкового кодексу України для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Формою заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 «Про затвердження порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування», передбачено і відмову від спрощеної системи оподаткування із зазначенням причин відмови від неї.

Згідно з вищезазначеною  статтею  ПКУ заява про відмову від спрощеної систему оподаткування фізичною особою - підприємцем подається до контролюючого органу в один з таких способів:

- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Отже, заява про відмову від спрощеної системи оподаткування фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку подається в один із способів, зазначених у п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, до територіального органу державної фіскальної служби за місцем податкової адреси платника податків - фізичної особи.

Безоплатна правова допомога - на захисті прав платників

Щоб сприяти підвищенню рівня правової культури населення, а також інформувати платників про конституційні права та обов'язки, можливості їх реалізації і захисту нещодавно у ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська проведено сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія».

Роз'яснення «найгарячіших» запитань через безпосереднє спілкування з посадовими особами дуже актуальне для громадян району.

Відтак, нещодавно перший заступник начальника ДПІ Тісова Ольга Іванівна під час «гарячої лінії» консультувала платників з питань прав платників податків та їх захисту, порядку подання звернень, запитів, скарг, пропозицій, а також щодо норм трудового законодавства та захисту прав найманих працівників.

Пропонуємо до вашої уваги найбільш актуальні питання з якими абоненти звертались на «гарячу лінію»:

Чи має право СГ під час проведення перевірки та/або розгляду заперечень до акта перевірки використовувати відео- та аудіозасоби ?

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (ст. 1 ПКУ).

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для врегулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Таким чином, ПКУ є спеціальним законом що врегульовує порядок та підстави призначення перевірок, їх проведення, а також права платників податків під час здійснення перевірок та/або розгляду заперечень до акту перевірки.

Права платників податків визначені у статті 17 ПКУ, а також інші права передбачені законом (п. 17.2 ст. 17 ПКУ).

За своєю правовою природою проведення громадянами аудіо- та відеофіксації дій працівників органів Державної фіскальної служби є фактично одержанням, збиранням і створенням інформації про діяльність органів державної влади, їх окремих посадових осіб при виконанні покладених на них обов'язків.

Правовідносини, пов'язані зі збиранням інформації, регулюються положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, Цивільного кодексу України, законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».

Слід зазначити, що гарантоване державою право на збирання інформації має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема положеннями
ст. 34 Конституції України.

Так, реалізація права на інформацію може бути обмежена у встановлених законом випадках в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Крім того, відповідно до зазначеного положення Конституції України, ст. 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» визначено, що реалізація права на інформацію не повинна порушувати права, свободи і законні інтереси інших громадян.

Водночас, згідно зі ст. 11 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII ”Про державну службу” державні службовці мають право користуватися права ми і свободами, які гарантуються громадянам Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Цивільного кодексу України від 16 січня 2013 року № 435-IV фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Таким чином, законодавством не заборонено здійснювати платникам податків під час проведення перевірки та/або розгляду заперечень до акта перевірки відео- та аудіо запис.

Водночас, здійснення аудіо- та відео фіксації працівників контролюючих органів з порушенням норм законодавства позбавляє можливості використання такої фіксації як належного та допустимого доказу порушення прав у суді на підставі п. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

Які вимоги до оформлення письмових звернень, які адресуються контролюючим органам від платників податків (ЮО, ФОП) або громадян ?

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Оформлення письмових звернень платників податків (юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців) або громадян здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.96 №393 (із змінами, далі - Закон №393) та Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015 № 271 (далі - Порядок № 271).

Згідно зі ст. 3 Закону № 393 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення) (частина шоста ст. 5 Закону № 393).

Звернення громадян мають бути оформлені відповідно до вимог ст. 5 Закону № 393 (п. 5 розд. ІІ Порядку № 271).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається (частина сьома ст. 5 Закону № 393).

Забороняється відмова у прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення (п. 6 розд. І Порядку № 271).

Звернення, оформлене без дотримання вимог ст. 5 Закону № 393, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніше ніж через десять днів від дня надходження, крім випадків, передбачених частиною першою ст. 7 Закону № 393 (п. 12 розд. ІІ Порядку № 271).

Не підлягають розгляду наступні звернення:

анонімні звернення, крім анонімних повідомлень про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» (п. 16 розд. ІІ Порядку № 271);
повторні звернення від одного й того самого громадянина з одного й того самого питання, якщо перше вирішено по суті, а також скарги, подані з порушенням строків, передбачених ст. 17 Закону № 393, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними (п. 19 розд. ІІ Порядку № 271).

Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДФС, відповідно до ст. 7 Закону № 393, таке звернення в строк не більше п'яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДФС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями (п. 8 розд. ІV Порядку № 271).

Отже, оформлення письмових звернень платників податків (юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців) або громадян здійснюється відповідно до вимог Закону № 393.

Звернення адресується контролюючому органу, його посадовим особам у разі, коли вирішення порушених у зверненні питань належить до їх компетенції.

У зверненні мають бути вказані прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина (назва, код ЄДРПОУ, місцезнаходження суб'єкта господарювання), викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції тощо.

Письмове звернення повинно бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним.

Чи зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань скарга, подана на податкове повідомлення - рішення із дотриманням строків подання скарги, та на який строк ?

Згідно з п.56.15 ст.56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті (протягом 10 календарних днів , що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення, що оскаржується), зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні - рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська : щодо порядку визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) до банку

Фахівці ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська зазначають,що порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) встановлено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за N 40/10320 (далі - Положення).

Пунктом 5.1 Положення передбачено, що строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) згідно з такими вимогами:

а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня.

Якщо підприємства працюють у вихідні та святкові дні і не мають змоги, через відсутність відповідної домовленості з банком на інкасацію, здати одержану ними за ці дні готівкову виручку (готівку), то вона має здаватися підприємствами до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.

Установлені згідно із зазначеними вимогами строки здавання готівкової виручки (готівки) підприємствами узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами та банками.

Згідно з п. 5.9 Положення готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Відповідно до п. 2.10 Положення підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Враховуючи графік роботи підприємства та банку, готівкові кошти, що надійшли до каси підприємства у п'ятницю, мають бути здані до банку не пізніше наступного робочого дня банку та підприємства у суботу, або використані для потреб підприємства першого робочого дня в сумі, що перевищує ліміт каси.

Дане роз'яснення, щодо строків здавання готівкової виручки до банку, викладене в листі ДФС України від 19.11.2015 р. N 24664/6/99-99-22-07-03-15.