Земельний податок – нюанси розрахунку

З 1 січня 2015 року плата за землю – це місцевий податок, який є однією з складових податку на майно.

Згідно з нормами Податкового кодексу органам місцевого самоврядування надано повноваження щодо встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Відповідні рішення в межах повноважень приймають сільські, селищні та міські ради. У разі  відсутності рішення місцевої ради про встановлення місцевих податків і зборів, плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю. Такий самий порядок застосовується при обчисленні суми земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Щодо порядку впровадження пільгового режиму по сплаті земельного податку, то підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 Кодексу). Звертаємо увагу на те, що Податковим кодексом не надано право місцевим радам встановлювати індивідуальні ставки місцевих податків і зборів для окремих юридичних осіб,  фізичних осіб – підприємців та громадян або ж  взагалі звільняти їх від оподаткування.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (пункт 284.2 статті 284 Кодексу).

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.