Система оподаткування в сільському господарстві повинна зберегти свою стимулюючу спрямованість – Інститут аграрної економіки

Система оподаткування в сільському господарстві, де об’єктивно існують особливі умови господарювання, повинна зберегти свою стимулюючу спрямованість. Це, поряд з іншим, провинно проявлятись у застосуванні спрощених механізмів справляння та адміністрування податків, особливо при оподаткуванні суб’єктів малого і середнього аграрного бізнесу, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, інформуючи про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення у 2016 році дії спеціального режиму справляння податку на додану вартість у сфері сільського господарства», розроблений Інститутом аграрної економіки і направлений до Національної академії аграрних наук.

За його словами, зміни системи оподаткування сільськогосподарської діяльності, передбачені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909, без запровадження будь-яких компенсуючих заходів в частині бюджетної підтримки розвитку сільського господарства, є неприйнятними через низку причин.

Перш за все, за рахунок дії спеціальних режимів оподаткування для сільгосппідприємств в останні роки забезпечувалося понад 95% загальних обсягів державної підтримки галузі. Внаслідок цього суттєво підвищувалася конкурентоспроможність сільгосппродукції на внутрішньому та світовому ринках та забезпечувався стабільний фінансовий стан сільгосппідприємств, пояснив академік.

Крім того, зазначив він, використання непрямої державної фінансової підтримки за рахунок застосування спеціальних режимів оподаткування не суперечить правилам Світової Організації Торгівлі, тоді як в обсягах прямої бюджетної підтримки Україна обмежена. При цьому, за розрахунками Інституту аграрної економіки, відношення сум дозволеного ліміту прямої бюджетної підтримки по відношенню до сум ПДВ-підтримки у 2013 році становило 26%, у 2014 – 16%, а у 2015 році не перевищить 11%.

Застосування спеціального режиму справляння ПДВ поряд із невідшкодуванням даного податку при експорті сільгосппродукції є своєрідним запобіжником, який не дає можливості врівноваження зовнішніх та внутрішніх цін на таку продукцію. Це особливо актуально в умовах значної девальвації національної валюти. Відповідно, усунення такого запобіжника спровокує зростання цін на сільгосппродукцію і продовольство, підвищення загального рівня інфляції в країні, що негативно позначиться на добробуті громадян, особливо осіб з низьким рівнем доходів, зауважив Юрій Лупенко.

Дочасна зміна умов оподаткування сільгосппідприємств негативно позначиться на інвестиційній активності, що обумовить зменшення обсягів сільськогосподарської діяльності та валової доданої вартості в галузі у найближчій перспективі.

Скасування дії спецрежимів оподаткування буде суттєвою перешкодою на шляху успішної євроінтеграції сільського господарства України в європейський економічний простір внаслідок зменшення конкурентних можливостей в зв’язку із набуттям з 1 січня 2016 року чинності економічної частини Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Особливо важливою така підтримка є в перший рік дії даної Угоди.

Розроблений Інститутом аграрної економіки законопроект містить низку змін до розділів V та ХХ Податкового кодексу України, поінформував академік. Зокрема, пропонується відновити дію спецрежиму оподаткування ПДВ сільгосптоваровиробників, який був чинним в 2015 році.

Прийняття цього законопроекту та відновлення у 2016 році дії спецрежиму справляння ПДВ для сільськогосподарських підприємств дозволить відновити зростаючу динаміку розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні та не допустити погіршення соціально-економічної ситуації на селі, підсумував Юрій Лупенко.