Основні засади державного регулювання лотерейної сфери в Україні, створення сприятливих умов для розвитку лотерейного ринку встановлено Законом України від 06 вересня 2012 року № 5204-VІ «Про державні лотереї в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон).
Відповідно до ст. 1 Закону розповсюджувач державної лотереї – юридична або фізична особа, яка за дорученням оператора державних лотерей здійснює у сукупності або окремо прийняття ставок безпосередньо у гравців, виплату призів, а також інші операції, пов’язані з розповсюдженням державних лотерей. Вимоги до розповсюджувачів державних лотерей та їх функції встановлено ст. 9 Закону.
Згідно з п. 2 ст. 9 Закону з розповсюджувачами державної лотереї – юридичними чи фізичними особами оператор державних лотерей укладає письмові договори.
Юридичні або фізичні особи мають право здійснювати розповсюдження державної лотереї за наявності посвідчення, виданого оператором державних лотерей, форма якого визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, політики у сфері випуску і проведення лотерей.
Розповсюдження державних лотерей фізичними та юридичними особами відповідно до укладених з оператором державних лотерей договорів не потребує будь-яких дозволів. Розповсюдження державних лотерей не вимагає обов’язкової реєстрації суб’єктами підприємницької діяльності фізичних осіб – розповсюджувачів.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені гл. 1 розд. ХІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), п. 291.3 ст. 291 якого встановлено, що обрати спрощену систему оподаткування може виключно юридична особа чи фізична особа – підприємець, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Наказом Міністерства фінансів України та Державного комітету з питань регуляторної політики від 12.12.2002 № 128/1037, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за № 1005/7293, затверджені Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей (далі – Ліцензійні умови) і Порядок контролю за їх додержанням.
Згідно з п.п. 4.3.7 п. 4.3 розд. 4 Ліцензійних умов розповсюджувачі мають право здійснювати продаж білетів державної лотереї та/або прийняття сплат участі у цій лотереї через електронну систему при наявності посвідчення, виданого оператором.
Відповідно до абзацу четвертого п.п. 4.3.11 п. 4.3 розд. 4 Ліцензійних умов розповсюджувачі (крім банків), у тому числі юридичні особи та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, що сплачують єдиний податок, повинні відображати облік проданих лотерейних білетів та виплати виграшів у книзі обліку розрахункових операцій.
Перелік видів діяльності, здійснення яких заборонено для платників податків, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, викладено у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Діяльність з розповсюдження державних миттєвих лотерей до зазначеного переліку не входить і відповідно не заборонена для фізичних осіб – підприємців, що здійснюють діяльність на спрощеній системі оподаткування.