Відповідно до пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), на суму податкової соціальної пільги, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Згідно з підпунктом 169.1.2 пункту 169.2 статті 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ (у 2014, 2015 роках – 609,0 грн., у 2016 році – 689 грн.) - у розрахунку на кожну таку дитину.
Підпунктом 169.1.3 пункту 169.1. статті 169 ПКУ визначено, що право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ (у 2014, 2015 роках – 913,5 грн., у 2016 році – 1033,5 грн.), має право платник податку який:
а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.
При цьому, податкова соціальна пільга, передбачена підпунктом 169.1.2 та підпунктами «а», «б» підпункту 169.1.3 пункту 169.1 статті 169 ПКУ, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку – до кінця року, на який припадає смерть (підпункт 169.3.3 пункту 169.3 статті 169 ПКУ).