На «гарячій ліній» - податок на додану вартість

Днями ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська проведено сеанс телефонного зв’язку  «гаряча лінія» з актуальних питань по податку на додану вартість за участі заступника начальника управління  - начальника відділу адміністрування ПДВ  управління податків і зборів з юридичних осіб Катериною Козелло.

Наводимо відповіді на запитання, з якими зверталися платники під час проведення заходу.
Питання 1: Чи підлягають оподаткуванню ПДВ помилково зараховані з вини банку кошти на розрахунковий рахунок платника ПДВ та в який термін необхідно повернути ці кошти ?
 Відповідь: Відповідно до п.35.1 ст. 35 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” із змінами та доповненнями (далі – Закон №2346) неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.
       Пунктом 35.2 ст. 35 Закону №2346 визначено, що у разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п. 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.
     При цьому, згідно із п.35.3 ст.35 Закону №2346 спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.
     Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до пп.„а” та пп.„б” пп.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодекс), є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.
     За наявності договірних відносин на предмет поставки товарів, надання послуг податкові зобов’язання нараховуються відповідно до ст.187 Кодексу.
 Питання 2: Як продавцю визначити встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, у разі повернення продавцю раніше поставлених ним товарів/послуг, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги ?
Відповідь:   Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
     Згідно з п. 182.1 ст. 182 Кодексу якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
    При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з Кодексом, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати визначення термінів «постачання товарів» (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) та «постачання послуг» (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) і приймати до уваги обсяги такого постачання протягом останніх 12 календарних місяців.
   Отже, якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, продавцю було повернуто раніше поставленні ним товари/послуги, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги, то обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації.
      
Питання 3: Чи має право підприємство у разі анулювання реєстрації платника ПДВ подати уточнюючий розрахунок за період у якому він був платником ПДВ ?
Відповідь: Відповідно до п.46.1 ст.46 Кодексу податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексу) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
     Згідно із п.50.1 ст.50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
     Тобто, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ.
     Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може.
 
Питання 4: Чи нараховуються податкові зобов’язання на дебіторську заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами на момент анулювання реєстрації особи як платника ПДВ ?
 Відповідь:  Відповідно до п.184.7 ст.184 Кодексу якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
    Отже, платник податку, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.