Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що пунктом 11 розділу І Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до статті 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила застосування трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ).
В оновленій редакції ст.39 ПКУ визначено критерії визнання операцій контрольованими
Перший критерій ідентифікації операції контрольованою є розмір річного доходу платника податків від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку. У 2016 році він становив 50 млн. грн. на рік. У 2017 року річний дохід – 150 млн. грн. Тобто, якщо обсяг річного доходу (за мінусом непрямих податків) становитиме менш ніж 150 млн. грн., такий платник податків не підлягатиме ТЦУ – контролю.
Другий критерій – обсяг операцій платника податків із контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку. У 2016 році він був 5 млн. грн., у 2017 році він становитиме 10 млн. грн.
Оновлено третій критерій – вид контрагента. Змінами доповнено, що контрольованими будуть визнаватись і господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Крім того, змінами доповнено критерії віднесення держав (територій) до переліку для цілей п.п.«в» п.п.39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Тепер сюди потраплятимуть і держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити українського податкового органу.
При цьому, з 01.01.2017 операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з 1 січня звітного року, наступного за календарним роком, в якому держави (території) було включено до такого переліку.