Ринковий обіг сільгоспземель через купівлю-продаж може бути розпочатий після прийняття низки законів та запровадження ефективних регуляторних механізмів, що може бути зроблено протягом цього року, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи на розширеному засіданні Ради Громадської спілки «Аграрний Союз України», яке відбулося 2 лютого 2017 року у приміщенні Інституту аграрної економіки.
За його словами, мораторій на обіг земель сільгосппризначення вже багато років «консервує» існуючу ситуацію. Земельні ділянки оформлені як приватні, проте використати всі переваги цього статусу власник не може.
Однак слід враховувати, що у разі некерованого запровадження купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення в обігу з’явиться щонайменше 105 млрд грн – 37% готівкової грошової маси в обігу (!). Це може спричинити знецінення грошей, розвиток інфляційних процесів, вилучення з реального сектора економіки значних грошових коштів, які перетворяться у інвестиції не вітчизняної економіки, а економік інших  країн.
Запровадження ринкового обігу земель повинно забезпечити розвиток сільських територій, зауважив академік. А його основними стратегічними цілями мають стати запровадження іпотеки земель з метою отримання довгострокових кредитів під заставу земельних ділянок та прав на них; підвищення капіталізації підприємств, ліквідності земель та рівня сільської зайнятості; забезпечення раціонального використання земель, а також розвиток селозберігаючих підприємств, зауважив академік.
З урахуванням цих факторів, на думку науковців Інституту аграрної економіки, запровадження ринкового обігу земель має відбуватися у два етапи.
Перший етап – запровадження купівлі продажу земельних ділянок площею 100–200 га для однієї особи виключно для фізичних осіб, що проживають у сільській місцевості, мають відповідну освіту або досвід роботи в сільському господарстві. Невід’ємною складовою цього етапу має бути забезпечення доступу покупців до фінансових ресурсів – пільгові кредити на придбання земельних ділянок, розстрочення платежу тощо. Це дасть можливість сформувати конкурентоспроможні особисті селянські господарства та сімейні ферми. Передбачається, що перший етап триватиме 5–10 років, поінформував Юрій Лупенко.
На другому етапі пропонується запровадити купівлю-продаж сільгоспземель площею до 500 га для фермерів – юридичних осіб та сільськогосподарських підприємств. На думку експерта, це сприятиме формуванню конкурентоспроможних агроформувань.
Науковці Інституту аграрної економіки розробили «дорожню карту» запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, зауважив академік.
Вона передбачає розроблення консолідованої моделі розвитку земельних відносин, яка має відповідати загальнонаціональним інтересам та потребам країни; створення необхідної інституційно-правової бази; створення належної ринкової інфраструктури; проведення інвентаризації земель; розв’язання існуючих проблем з Державним земельним кадастром; розроблення механізму державного регулювання ринкового обігу с.-г. земель.
Для завершення земельної реформи необхідно також розробити та прийняти цілу низку нормативно-правових актів. Серед них, зокрема, закони про обіг земель сільськогосподарського призначення, про державну інвентаризацію земель, про консолідацію земель, про іпотеку земель, про заставу права оренди земельної ділянки, про зонування земель та про економічне стимулювання раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.
Запровадження зазначених регуляторних механізмів дозволить забезпечити ефективне функціонування ринкового обігу сільськогосподарських земель через купівлю-продаж, підсумував Юрій Лупенко.