Останні декілька місяців у ЗМІ мусується тема навколо поквартирних перевірок мешканців Києва, які не мають лічильників на холодну та гарячу воду. Так, спочатку ряд видань проанонсували подібні «рейди» уже з весни цього року, посилаючись на зама Кличка Пантелеєва. Проте мер Києва таку інформацію вже встиг спростувати, назвавши її викривленою. «Ніхто не буде ходити по квартирах і перевіряти прописку», – запевнив він, разом з тим додавши про необхідність розробки різноманітних механізмів, які б забезпечили б справедливу оплату комунальних послуг.
Ситуація, як з’ясували в «Публічному аудиті», справді делікатна. Адже може переплачувати як населення столиці через завищені нормативи споживання (до 2,8 млн грн у місяць, або 33,6 млн грн за рік, за підрахунками аудиторів). Так і пропорційними можуть бути втрати постачальника комунальних послуг, бо якщо фактично у квартирі мешкає двоє-троє людей, а зареєстрована тільки одна, недоплата становить у середньому за 1 куб/міс, і в результаті фінансові втрати можуть сягати 18 млн грн на рік.  На сьогодні ж у Києві досі не обладнані лічильниками на воду 25%, або 280 тис. квартир.
«Публічний аудит» запропонував два єдиноможливі  варіанти виходу з ситуації, що склалася.
Встановити меншу норму споживання води на особу в місяць без лічильника.
У середньому без лічильника по Києву норматив споживання на людину – майже 4 куби/міс. Хоча з лічильником середня сім’я з трьох осіб споживає ті ж 4 куби/міс. Якби ця ж сім’я не мала приладу обліку, їй би нарахували 12 кубів, тобто в три рази більшу суму.
У цьому випадку загальнодержавний рівень споживання, який використовується для обрахунку субсидій (2,4 куби/міс.) виглядає більш реальним. Тому й доречно відкоригувати нормативи, визначивши для послуг із централізованого постачання холодної води 2,4–3 куб. м на одну особу на місяць за наявності централізованого постачання гарячої води та 4 куб. м на особу на місяць за відсутності централізованого постачання гарячої води.
Встановити прилади обліку водопостачання в квартирах
За чинним законодавством, саме місцева влада регулює діяльність комунальних підприємств та, зокрема, здійснює контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг (Ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).
З огляду на це саме столична влада, переконані в «Публічному аудиті» має зі свого боку ініціювати встановлення лічильників на воду у всіх київських квартирах, причому впоратися з цим завданням, як стверджують спеціалісти, цілком реально вже до кінця цього року.
«Вихід із ситуації насправді досить простий. Постачальники комунальних послуг, як правило, в самий тариф частково закладають інвестиції для своєї діяльності. Тому достатньо зобов’язати «Київводоканал», який є частково комунальним підприємством, що належить київській громаді, взяти на себе частину витрат для забезпечення повного комерційного обліку води. Ще частину витрат доведеться профінансувати міському бюджету», – коментує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.
Як підрахували незалежні аудитори, аби покрити всі 280 тис. квартир, які на сьогодні сплачують за воду за нормативами, необхідно виділити близько 56 млн грн.