«Публічний аудит» проаналізував, яку місію виконала Гонтарева

Останніми днями вирують пристрасті навколо можливої відставки Валерії Гонтаревої. За повідомленнями ЗМІ, зі своєї посади вона збиралася піти ще в січні, але тоді не склалося. І ось зараз, зі слів  заступника голови фракції БПП Ірини Луценко, очільниця НБУ таки написала заяву про відставку.

«Я вважаю, що той фронт роботи, який вона на себе поклала, вона виконала, тому написала заяву», –  прокоментувала Луценко. Втім, у парламенті вже встигли спростувати цю інформацію, а в БПП кажуть, що Гонтарева всіх влаштовує і залишається працювати далі.

«Публічний аудит» вирішив нагадати, який фронт роботи виконала Глава НБУ за 2 роки 9 місяців та 15 днів перебування на посаді.

Інфляційна політика

Кумулятивна інфляція за період із 2014 по 2016 рр. сягнула 101,1%, що призвело до структурних дисбалансів вітчизняної економіки. Неконтрольована емісія грошей (за період правління Гонтаревої – 64,7 млрд грн) разом із падінням кількісних та якісних характеристик продукції призвела до гіперінфляційних процесів у 2015 році (річна інфляція – 43,3%). Крім того, обрана політика інфляційного таргетування (заходи для контролю за рівнем інфляції у країні) в умовах високої непередбачуваності економіки (блокада Донбасу, згортання кредитування МВФ) засвідчила свою неефективність.

Курсова стабільність

Кумулятивна девальвація національної валюти за останні два роки становить 219,7 %. Однією з причин відповідної девальвації було виділення НБУ рефінансування приватним банкам у розмірі 60,5 млрд грн. Деякі з цих банків незабаром після отримання рефінансу були визнані неплатоспроможними. Ці кошти фактично спрямовувалися на валютний ринок, створюючи попит на іноземну валюту (НАБУ перевіряє законність витрачання коштів, що виділяються на рефінансування банків, проведені обшуки). Крім того, загальний зовнішній борг України (державний + приватний) станом на 31 грудня 2016 року становив 122 % від ВВП.

Банківський контроль

Банківська криза супроводжується ліквідацією з 2014 року 86 банківських установ (81 при нинішньому главі НБУ). Фондом гарантування вкладів вже виплачено 82,21 млрд грн. Крім того, загальний обсяг банківських депозитів у перерахунку в долари з початку 2014 р. зменшився більш ніж на 50 млрд грн. Вклади фізосіб зменшилися на 55,8 % (з $ 36,4 млрд до  $ 16,1 млрд), юросіб – на 28,7 % (з $ 22,3 млрд до $ 15,8 млрд).

Золотовалютні резерви

Станом на червень 2014 р.  ЗВР становили $ 17 млрд; на лютий 2017 р. – $ 15,46 млрд. Із березня 2015 року Україна отримала кредити від МВФ для поповнення своїх валютних резервів на $ 7,7 млрд (загалом програмою передбачено надання Україні $ 17,5 млрд до 2019 р.

Обсяги валютних резервів ЗВР ще в серпні 2011 р. становили $ 38,2 млрд, і власних валютних коштів у цій сумі було близько 42 % ($ 16,1 млрд), інша частина перебувала в цінних паперах ($ 20,7 млрд).

Станом на лютий 2017-го ця структура зазнала суттєвих змін, а саме: наявна висока позикова складова ЗВР. Так, лише 11 % ($ 1,7 млрд) резервних активів припадали на власні валютні кошти та депозити, 17 % ($ 2, 6 млрд) – спеціальні права запозичення (валюта МВФ) і 65 % ($ 10 млрд) – цінні папери.

Макроекономічна стабільність

Кумулятивне падіння реального ВВП становить 15 % (із 2013 р.); падіння номінального ВВП в доларах сягає майже 97 % (у порівнянні 2016 р. до 2013 р.); падіння експорту – 78% (у порівнянні 2016 р. до 2013 р.); негативний результат рахунку поточних операцій – 4,1% від ВВП за результатами 2016 року; валовий зовнішній борг – 122 %.

«Контроль за всім, що вищеперераховано, належить до святих обов’язків Голови Нацбанку. Ми сформували таку цілісну картину, щоб кожен міг особисто переконатися в шкідництві керівництва регулятора. НБУ провалив усе, за що має відповідати за Конституцією. Разом з тим всі сьогодні чудово знають, скільки, наприклад, коштує долар. До речі, його вартість зумовлена в тому числі тим, що Нацбанк не дає можливості викидати в обіг гривню, яка зараз як ніколи потрібна народному господарству. Не дає, щоб держава і далі позичала гроші у МВФ, а політики хвалилися отриманням чергових траншей. Чому в МВФ? Тому що вже все розписано: борги Україну змусять віддавати землями й іншими ліквідними активами. Найгірше, що людські життя, судячи з усього, також стануть розмінною монетою», – говорить керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.