Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління організації роботи Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему: «Питання деклараційної кампанії – 2017 та інші актуальні питання оподаткування».

Питання 1. Доброго дня. Скажіть, будь ласка, якщо мною у 2016 році отримана спадщина від рідного брата, чи необхідно мені подавати до податкової інспекції декларацію?
Відповідь: Підпунктом 164.2.10 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається, зокрема, дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.
Порядок оподаткування спадщини визначено статтею 174 ПКУ, якою встановлено декілька ставок для її оподаткування залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та їх резидентського статусу, а саме: нульова ставка, 5% та 18%.
Нульова ставка застосовується до вартості власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення (п.п.«а» п.п.174.2.1 п.174.2 ст.174 ПКУ).
Відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПКУ Ви є членом сім’ї спадкодавця другого ступеня споріднення.
Згідно з підпунктом 174.2.2 пункту 174.2 статті 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою 5%, встановленою пунктом 167.2 статті 167 ПКУ.
Звертаємо увагу, що відповідальними за сплату податку на доходи фізичних осіб є спадкоємці, які отримали спадщину (пункт 174.3 статті 174 ПКУ).
Крім того підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід платника податку також оподатковується військовим збором за ставкою 1,5% об’єкта оподаткування.
Таким чином, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманий громадянином (спадкоємцем), який не є членом сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.
У цьому разі громадянин зобов’язаний подати до державної податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік у термін не пізніше 3 травня 2017 року та сплатити нараховані ним самостійно податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору у термін не пізніше 31 липня 2017 року.
Також звертаємо увагу, якщо Вами у 2016 році одержано дохід лише у вигляді спадщини та до її нотаріального оформлення Ви сплатили податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, то не потрібно включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну декларацію.

Питання 2. Мене цікавить, які витрати включаються до податкової знижки за 2016 рік?
Відповідь: Перелік витрат, які дозволено включати до податкової знижки визначено у пункті 166.3 статті 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Фізична особа – платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного 2016 року такі фактично здійснені ним протягом звітного року витрати:
- сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання платника або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені), який не отримує заробітної плати;
- сума витрат на сплату видатків на будівництво (придбання ) доступного житла та процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом.
- сума коштів, переданих платником у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям;
- сума витрат на сплату страхових платежів;
- сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;
- сума витрат, пов’язаних з усиновленням дитини;
- сума витрат пов’язаних з переобладнанням транспортних засобів;
Скористатися правом на нарахування податкової знижки можливо шляхом надання фізичною особою – платником податку податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік.
Зауважуємо, якщо громадянин до кінця поточного року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного 2016 року, то таке право на наступні роки не переноситься.

Питання 3. Скажіть, будь ласка, коли вперше подавати звітність з ПДВ за новою формою?
Відповідь: Наказ Міністерства фінансів України від 23.02.2016 №276 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ №276), яким внесено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Наказ №21), набрав чинності з 1 березня 2017 року.
Нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення (пункт 46.6 статті 46 ПКУ).
З урахуванням зазначеного, подання податкової звітності з податку на додану вартість за формою, яка враховує зміни, внесені Наказом №276, вперше здійснюється:
- для платників, в яких базовий податковий період дорівнює календарному місяцю, за звітний період березень 2017 року (граничний термін подання – 20 квітня 2017 року);
- для платників, в яких базовий податковий період дорівнює календарному кварталу, за звітний період 1-й квартал 2017 року (граничний термін подання 10 травня 2017 року).
Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зі змінами, внесеними Наказом №276, подається починаючи з 1 квітня 2017 року.

Питання 4. Скажіть, будь ласка, яким чином необхідно подавати звітність, якщо Договір про визнання електронних документів припинено?
Відповідь: Подання електронних документів засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючих органів здійснюється відповідно до норм чинного законодавства на підставі договорів про визнання електронних документів (далі – Договір), укладених між органом фіскальної служби та платником податків (далі – Сторони).
Договір платник податків надсилає засобами телекомунікаційного зв’язку відповідно до затвердженого формату (стандарту) з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
На Договір накладаються посилені сертифікатами відкритих ключів посадових осіб, що мають право підпису (керівника, бухгалтера, печатки (за наявності)), здійснюється шифрування документа в електронному вигляді та направлення його до органу ДФС за основним місцем обліку.
Після надходження Договору в електронному вигляді проводиться його розшифрування, здійснюються перевірки електронного цифрового підпису, відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту), наявності у системі чинного Договору при надходженні проекту нового Договору та формується перша квитанція про збереження документа. Після опрацювання Договору відповідним органом ДФС платнику направляється друга квитанція, в якій зазначається результат розгляду.
Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.
Відповідно до пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України у разі припинення Договору з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового Договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» пункту 49.3 цієї статті, тобто:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
- надіслати поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення.

Питання 5. Доброго дня! Я пенсіонер за віком. Скажіть, будь ласка, чи повинен я сплачувати земельний податок?
Відповідь: Нормами пункту 281.1 статті 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено категорії громадян, які звільняються від сплати земельного податку.
До таких категорій належать, зокрема, і пенсіонери за віком.
Однак при цьому слід враховувати, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, зазначених у пункті 281.1 статті 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, визначених пунктом 281.2 статті 281 ПКУ, а саме :
► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка):
- у селах – не більш як 0,25 гектара,
- у селищах – не більш як 0,15 гектара,
- у містах – не більш як 0,10 гектара;
► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Звертаємо увагу, якщо фізична особа має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву (пункт 281.4 статті 281 ПКУ).