В ДПІ у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Нещодавно в ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві було проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з заступником начальника управління - начальником відділу адміністрування ПДВ Подрушняк Оленою Петрівною на тему: “Адміністрування ПДВ».
Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі із запитань, які надійшли від платників податків під час сеансу зв’язку «гаряча лінія»:

Який порядок виправлення помилки, допущеної в податковій накладній, а саме в полі «Індивідуальний податковий ?

Відповідь: Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
     Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
     постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
     отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
     Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов’язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.
     Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
     Помилка, допущена в номері чи даті податкової накладної, не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування.
     Виправлення помилки, допущеної в індивідуальному податковому номері (далі – ІПН) покупця податкової накладної, зареєстрованої ЄРПН здійснюється наступним чином:
     1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням таких особливостей:
     у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній;
     у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця;
     2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий «невірний» ІПН, був зазначений у графі «ІПН покупця» податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування;
     3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей:
     реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН покупця;
     у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН;
     такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із «невірним» ІПН покупця;
     в табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній із «невірним» ІПН.
     У випадку якщо в період з дати складання податкової накладної із «невірним» ІПН до дати фактичного складання другої податкової накладної (із правильним ІПН) відбулася зміна суми компенсації вартості зазначених у податковій накладній з «невірним» ІПН товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, то у другій податковій накладній не допускається зазначення показників з урахуванням таких змін.
     У такому випадку складається розрахунок коригування до другої податкової накладної, в якому відображається відповідне коригування кількісних і вартісних показників.
     Можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування зберігається протягом 365 календарних днів з дати їх складання.
     Таким чином, виправлення ІПН покупця можливо лише у випадку, коли з дати складання податкової накладної із «невірним» ІПН покупця не минуло 365 календарних днів, тобто друга податкова накладна (з правильним ІПН) може бути зареєстрована не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання, що зазначена в такій податковій накладній.
     У випадку, коли з дати складання податкової накладної, в якій зазначено «невірний» ІПН покупця, минуло 365 календарних днів, можлива лише реєстрація розрахунку коригування (за умови якщо з дати його складання також не минуло 365 календарних днів) з «невірним» ІПН, при цьому друга податкова накладна (з правильним ІПН) не може бути зареєстрована в ЄРПН, оскільки в такій накладній зазначається дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН, тобто дата виникнення податкових зобов’язань продавця.
     Помилка в умовному ІПН виправляється аналогічним шляхом. При цьому розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягає реєстрації в ЄРПН таким платником податку.

Які особливості заповнення зведеної податкової накладної складеної на суму перевищення ціни придбання товарів?

Відповідь: Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.
     Згідно із п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1307), у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
     У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку № 1307 (15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
     Підпунктом 1 п.16 Порядку № 1307 передбачено, що у графі 2 «Номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця)» крім номенклатури товарів/послуг також зазначається: «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання».
     У разі складання податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 15 Порядку № 1307, графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 11 не заповнюються (п.п. 9 п. 16 Порядку № 1307).
Інші графи зведеної податкової накладної заповнюються без особливостей.

Чи має право особа, якій анульовано свідоцтво ПДВ, зареєструвати ПН в ЄРПН, якщо термін реєстрації ще не минув?

Відповідь: Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.
     Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПКУ анулювання реєстрації здійснюється на дату:
     подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
     зазначену в судовому рішенні;
     припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
     що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ.
     При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
     Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
     Тобто, оскільки право на складення податкових накладних та реєстрацію їх в ЄРПН має особа, що зареєстрована платником ПДВ, то на дату анулювання реєстрації платника ПДВ таке право вказаною особою втрачається.
     Таким чином, особа, реєстрацію платника ПДВ якої анульовано, не має права зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, незалежно від того, що з дати складання податкових накладних та/або розрахунків коригування ще не минув термін їх реєстрації.

У яких випадках та в які терміни особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ?

Відповідь: Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
     Згідно із п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.
     Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
     Окрім того, згідно із п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

Чи відносяться до податкового кредиту суми ПДВ на підставі тимчасових митних декларацій?

Відповідь: Згідно з п. 1 ст. 248 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
     Якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідними для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації (п. 1 ст. 260 МКУ).
     У разі подання відповідно до ст. 260 МКУ тимчасової митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до МКУ, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (п. 1 ст. 261 МКУ).
     Таким чином, нормами та положеннями МКУ тимчасова митна декларація не визнається як документ, подання якого завершує митне оформлення випуску товарів для вільного обігу на митній території України.
     Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ, яким визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
     Пунктом 201.12 ст. 201 ПКУ визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
     Крім того, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
     Таким чином, при здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України формування податкового кредиту з ПДВ на підставі тимчасових митних декларацій не відбувається, а здійснюється лише за умови наявності належним чином оформленої митної декларації.

ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві