Враховуючи появу у деяких ЗМІ недостовірної інформації щодо відмови ДФС у розкритті податкового боргу окремих компаній у 2015 – 2016 роках, повідомляємо, що у цей період не було визначено ані форми, ані конкретного змісту інформації про надані розстрочки (відстрочки), яка згідно зі ст. 100 Податкового кодексу України мала оприлюднюватися.
Крім того, інформація про надані розстрочки є інформацією про конкретних суб’єктів господарювання, зокрема розстрочені суми грошових зобов’язань (податкового боргу) опосередковано свідчать про стан господарської діяльності суб’єкта, і тому поширення такої інформації без  прямої законодавчої норми заборонено законодавством.
Так, відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Кодексу платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.
Згідно із підпунктом 21.1.6 та 21.1.7 пункту 21 статті 21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов’язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи. 
Враховуючи викладене, ДФС оприлюднювала узагальнену інформацію щодо прийняття Державною фіскальною службою України рішень про розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків.
Так, ДФС у межах своїх повноважень у 2015 році було прийнято 794 рішення про розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, а у 2016 році – 392 таких рішення.
Лише з 01.01.2017 до Кодексу включено положення щодо ведення Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу (пункт 100.10 статті 100 Кодексу), у якому чітко визначено перелік інформації, яка має включатися до цього Реєстру і тому є публічною.
Нагадуємо, що розстрочка надається платникам, які тимчасово відчувають фінансові ускладнення та відповідно існує загроза утворення або накопичення ними податкового боргу, однак при цьому мають задовільний фінансовий стан, що забезпечує їх спроможність розрахуватися за цією розстрочкою та додатково сплатити державі відсотки за користування нею, розмір яких на 20 відсотків перевищує ставку Нацбанку. Несплата платежів за розстрочкою тягне за собою її розірвання, сума набуває статусу податкового боргу і стягується згідно з порядком, визначеним Податковим кодексом та іншими законами з цього питання.
При цьому порядок надання розстрочок (відстрочок), затверджений наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385, є загальним і не містить жодних виключень для окремих платників чи їх кола.
Тому розповсюджена у ЗМІ інформація про те, що ДФС нібито надає перевагу окремим підприємствам у наданні розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу), не відповідає дійсності.