Аграрні розписки стали мільярдерами

12 вересня обсяг фінансування за аграрними розписками сягнув 1 млрд. гривень. Таку суму було отримано з 2014 року – відколи в Україні почав впроваджуватися цей новий інструмент фінансування малих та середніх сільгоспвиробників. Відповідну роботу в співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції та за фінансової підтримки уряду Швейцарської Конфедерації весь цей час здійснює Проект IFC «Аграрні розписки в Україні».
Про результативність аграрних розписок та їх подальшу перспективу розповідає керівник Проекту IFC Олексій ОМЕЛЯНЕНКО.

- Завдячуючи аграрним розпискам в аграрний сектор вже залучено 1 млрд. гривень. Багато це чи мало?
- З огляду на потреби АПК в інвестиціях, то це не надто багато. За прогнозом Міністерства аграрної політики та продовольства, цьогоріч озимі будуть посіяні на понад 7 млн. гектарах. Виконання лише цієї роботи потребує значних фінансових та матеріально-технічних ресурсів. Вони обраховуються багатьма мільярдами гривень.
Але з огляду на те, що аграрні розписки в Україні впроваджуються лише 3 роки, то згадана вами сума є доволі суттєвою. Адже ми починали з експерименту. Майданчиком для нього стала Полтавщина. Там відпрацьовувалися механізми роботи з цією кредитною новацією.
Що втішає, так це динаміка поширення аграрних розписок та обсяги залучених за ними коштів. Восени 2015 року пілотний проект розповсюдився на Черкаську, Вінницьку та Харківську області. Торік він вже охопив 8 регіонів: до перелічених також додалися Хмельницька, Тернопільська, Миколаївська та Сумська області. Якщо за підсумками першого року завдяки аграрним розпискам в сільгоспвиробництво вдалося залучити близько 40 млн. гривень, то станом на 6 лютого поточного року ця сума вже сягнула 429,9 млн. гривень, а за лічені місяці вона більше ніж подвоїлася.
Аграрні розписки як інструмент фінансування малих та середніх сільгоспвиробників запозичений в Бразилії. Їх там було запроваджено ще в 1994 році. Нині щороку вони забезпечують потреби місцевих аграріїв в кредитних ресурсах на 25-30 млрд. доларів США. Значною мірою завдячуючи аграрним розпискам Бразилія з країни-імпортера сільськогосподарської продукції змогла перетворитися на її потужного експортера.
Обидві наші країни зіставні за сільськогосподарськими можливостями. Отож можна уявити, скільки додаткових коштів завдячуючи аграрним розпискам зайде у вітчизняне сільське господарство і який поштовх вони здатні надати його подальшому розвитку.

- Скільки наразі виписано аграрних розписок, і як ця статистика виглядає регіонально?
- Станом на 12 вересня оформлено 149 аграрних розписок, з яких 62 – товарні і 87 - фінансові. Загалом успішно виконано та закрито 57 аграрних розписок. Наразі не було жодного повідомлення про невиконання зобов’язань позичальником. Це ще раз засвідчує, що малі та середні сільгоспвиробники залишаються надійними партнерами для банків та надавачів матеріально-технічних ресурсів.
Список регіональних лідерів очолила Вінницька область. Тут загалом вже виписали 40 аграрних розписок. Полтавська область за цим показником посідає друге місце – 36 аграрних розписок, а Черкаська – третє - 33.
Решта областей має скромніші результати, проте серед них є й такі, які (хоч як це парадоксально не пролунає) додають оптимізму. Так, тернопільські сільгоспвиробники виписали 10 аграрних розписок. На перший погляд, ніби й небагато, але зважте на дві вагомі обставини. Перша – з аграрними розписками тернопільські сільгоспвиробники працюють лише рік, а друга – до роботи з ними вони пристали не одразу.
Кожному стартовому року властива така особливість - певний час витрачається на знайомство з новим інструментом фінансування, з особливостями роботи з ним, з можливостями кредиторів та потребами позичальників. З цієї причини тернопільські сільгоспвиробники і їх колеги з Хмельницької, Сумської та Миколаївської областей почали виписувати аграрні розписки лише з початку поточного року. І якби не ця обставина, то вони сьогодні мали б набагато ліпші показники.

- Чимало сільгоспвиробників, які вже скористалися аграрними розписками, виписують їх повторно. Як би ви прокоментували цей факт?
- Подібні випадки ми, зокрема, спостерігаємо на Полтавщині, Черкащині, Вінниччині. Вони свідчать про те, що малі та середні сільгоспвиробники високо оцінили можливості нового інструменту фінансування і починають активно використовувати його в своїй практиці. Це те, чого ми, зрештою, і прагнули.
Проте я не хочу оцінювати переваги аграрних розписок винятково з позицій сільгоспвиробників. Останнім часом підвищену увагу до них виявляють і кредитори. Йдеться не лише про банки та постачальників матеріально-технічних ресурсів. У липні до роботи з аграрними розписками долучилися кредитні союзи. Великі надії ми покладаємо на співпрацю і з іншими інституціями, зокрема, з сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами. Але для того, щоб її розгорнути, треба внести певні зміни до чинного законодавства, провести чималу організаційну роботу.

- Практика використання аграрних розписок виявилася успішною. Це доводять наведені вами факти. Що будете робити дали?
- Проект IFC спільно зі своїми партнерами – Міністерством аграрної політики та продовольства і Міністерством юстиції одночасно рухається в двох напрямках. Перший – відпрацьовуємо використання аграрних розписок в інших секторах сільського господарства – в тваринництві, овочівництві, садівництві, ягідництві, а також в органічному землеробстві. Річ у тому, що дотепер аграрні розписки використовується винятково в рослинництві. Отож думаємо не про окремий сектор, а про всі провідні напрямки сільського господарства.
Проте головне для нас – поширити аграрні розписки на всю Україну. Це стратегічне завдання було визначено ще в момент запровадження цього інструменту, але нині ми маємо всі можливості його реалізувати.

- Як ви допомагатимете регіонам, які досі не мали справу з аграрними розписками?
- Для них ми проведемо потужну інформаційну кампанію. До участі в ній залучимо експертів Проекту IFC, Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства юстиції, місцевих органів влади, представників банківського сектору, постачальників матеріально-технічних ресурсів.
Проведення інформаційних кампаній для нас є звичною практикою. В попередні роки ми проводили їх в усіх без винятку регіонах, які долучалися до нашого пілотного проекту. Тож маємо вагомі напрацювання в цій справі.
Щоправда, цього разу готуємо й певні новації. Я вже говорив про те, що сільгоспвиробники восьми регіонів набули достатнього досвіду роботи з аграрними розписками. Тому хочемо всіляко його пропагувати, а заразом пропагувати й ідею доцільності впровадження нового інструменту фінансування. Адже загальновідомо, що лише теорія, підкріплена практикою, забезпечує максимально високий результат.
Цільовою аудиторією для нас є сільгоспвиробники, нотаріуси та кредитори. В залежності від їх потреб ми і формуватимемо програми заходів, які відбуватимуться в рамках наших інформаційних кампаній. Для нас важливо, аби всі, хто матиме причетність до аграрних розписок, у найстисліший термін навчилися з ними працювати і отримувати від них максимальний зиск.

- Коли аграрні розписки впроваджуватимуться по всій Україні?
- Сподіваємося, що це станеться вже найближчим часом. Аграрні розписки довели, що вони варті того, аби ними могли користуватися сільгоспвиробники не лише окремих регіонів, а цілої країни. Ми ретельно готуємося до того, аби так і сталося.

Микола ЛУГОВИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»