Згідно із п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2455-VII зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
Поняття «відокремлені підрозділи» застосовується у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16.01.2003 зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) (п.п.14.1.30 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом (абзац перший п.64.5 ст.64 ПКУ).
Згідно з п.п.1 п.3.4 розділу III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню «постійних представництв» згідно із п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 розділу I ПКУ, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням.
Що стосується відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, який не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення «постійного представництва» відповідно до п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 ПКУ, то п.п.2 п.3.4 розділу III Порядку передбачено, що він стає на облік як платник, який зобов’язаний сплачувати податки і збори відповідно до ПКУ. При цьому встановлено, що взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з п.п.2 п.3.4 розділу III Порядку не звільняє такий підрозділ від обов’язку реєстрації платником податку на прибуток, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню «постійного представництва».
Отже, враховуючи вищевикладене, якщо представництво нерезидента не здійснює господарську діяльність в Україні і не підпадає під визначення «постійне представництво» згідно із пп.14.1.193 п.14.1 ст.14 ПКУ, то таке представництво нерезидента не повинно реєструватися платником податку на прибуток, подавати декларацію з податку на прибуток підприємства та сплачувати податок на прибуток.