Внаслідок простою вантажівок на українсько-польському кордоні втрати українських експортерів можуть скласти 780 тисяч євро на добу

На сайті Кабміну ввечері 22 листопада з’явилася інформація про те, що польська сторона дала попередню згоду на виділення українським автоперевізникам додатково 3 тис. дозволів категорії «Євро-3» та 3 тис. дозволів категорії «Євро-5».

Разом з тим ці дозволи польська сторона зможе передати лише 27-28 листопада 2017 року. Таким чином, у разі дотримання заявлених термінів, дозволи будуть наявні для оформлення не раніше 29-30 листопада 2017 року. При цьому, як зазначив на вчорашньому засіданні Уряду очільник Мінінфраструктури Володимир Омелян, цих дозволів, як він сподівається, має вистачити до кінця року.

В Федерації роботодавців України не поділяють такого оптимізму міністра. Адже за 11 місяців 2017 року українським автоперевізником використано 200 тис. дозволів. Тобто виходить, що у середньому щомісяця використовується не менше 20 тис. дозволів. У свою чергу це означає, що до кінця 2017 року ще необхідні не менше 30 тис. дозволів, з урахуванням того, що листопад ще не закінчився. А дозволів вже немає. При цьому деякі фури стоять на митному кордоні ще з минулого четверга.

В Федерації роботодавців України наголошують, що ситуація яка склалася зараз з вичерпанням ліміту одноразових дозволів, є катастрофічною як для перевізників, так і для відправників вантажу. Адже, якщо, наприклад, відправка вантажу до Німеччини через Польщу коштує 260 євро на добу, а сама поїздка розрахована на 5 діб, то внаслідок простою кожен перевізник втрачає тільки на одному траку за цей період 1300 євро.

Зараз, за попередніми підрахунками, зробленими експертами ФРУ, на державному кордоні з Польщею застрягли не менш як 3 тис. фур (звідси, напевно, й обіцянка Мінінфраструктури надати додатково 3 тис. дозволів популярної категорії «Євро-3»). Таким чином, виходить, що внаслідок нерозпорядності профільного міністерства, що не змогло передбачити таку ситуацію заздалегідь, втрати бізнесу можуть скласти 780 тис. євро на добу. Не кажучи вже про те, що український виробник-експортер зриває зовнішньо-економічні контракти в Європі і втрачає імідж надійного партнера. Такі втрати взагалі неможливо підрахувати.