Україна має шанс побудувати ринок ф‘ючерсних контрактів розміром близько 30 мільярдів доларів

Вітчизняні виробники аграрної та енергетичної продукції отримають дієві інструменти управління ризиками
Київ, Україна. 7 грудня, 2017 року.  – Побудова в Україні біржового ринку на ключові commodities такі як аграрна продукція (зерно, кукурудза, соняшник) та енергоносії (газ, електроенергія) створить додаткову вартість для цих ринків і сприятиме зростанню економіки. У перспективі п‘яти років Україна має шанс створити ринок ф‘ючерсних контрактів на агропродукцію приблизно у розмірі 8 мільярдів доларів США, а по енергоносіям  - в обсязі понад 20 мільярдів доларів США. До таких висновків дійшли учасники міжнародної практичної конференції «Розвиток товарного біржового ринку», яка організована НКЦПФР спільно із Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору».
«Темпи зростання ринку в Україні будуть залежати від того, наскільки швидко такі ринки завоюють довіру учасників. Для цього потрібно, щоб на рівні законодавства було втілено світові стандарти функціонування таких ринків. Ще однією умовою зростання ринку є наявність надійної інфраструктури. В значній мірі це залежатиме й від технологій. Технології та інновації будуть знижувати транзакційні витрати та робити такі ринки більш ефективними», – підкреслила під час брифінгу Юлія Вітка, заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».
Представники регуляторних органів та державних агенцій з США, державних органів України, міжнародних та українських бірж, а також представники ринків ключових commodities дійшли згоди, що досягти очікуваних параметрів  товарного біржового ринку можливо за умови розбудови його за такими принципами:
 Перший принцип – підзвітність. Повинні бути встановлені прозорі «правила дорожнього руху», щоб взаємодія учасників ринку з біржами передбачала чітку систему стандартів та процедур, а біржі, як важливі елементи інфраструктури, слідкували за дотриманням законодавства.
 Другий принцип – прозорість. На ринку повинна підтримуватись інформаційна симетричність, коли всі учасники мають однакову, достовірну інформацію і одночасно. Прозорість ринку стане запорукою появи довіри учасників ринку один до одного, до ціни, і до ринку загалом.
 Третій принцип – ринок повинен будуватися з врахуванням потреб управління ризиками потенційних користувачів та працювати на економіку країни.

Важливою передумовою розбудови товарного біржового ринку є наявність правового поля. Наразі у Верховній Раді очікує розгляду проект Закону України «Про ринки капіталу та регульовані ринки» (реєстраційний №7055), який замінить застарілі закони «Про товарну біржу» та «Про цінні папери та фондовий ринок».  Серед основних завдань  законопроекту – комплексне врегулювання питань функціонування регульованих ринків у відповідності до директив ЄС, а саме запровадження чотирьох видів регульованого ринку: регульованого фондового ринку, регульованого товарного ринку, регульованого грошового ринку, регульованого ринку деривативів. Цим законопроектом похідним фінансовим інструментам надається чіткий юридичний статус і, відповідно, дається «зелене світло» для запуску ринків таких інструментів в Україні. «Цим Законопроектом ми суттєво розширюємо перелік фінансових інструментів, якими може користуватись бізнес. Якщо проводити аналогію, ми хочемо, щоб в супермаркеті під назвою «фондовий ринок» було більше товарів, і щоб у кожного з них були сертифікати якості, – окреслив плани регулятора Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

Норми законопроекту «Про ринки капіталу та регульовані ринки» розроблені на підставі останніх законодавчих змін у Європі, зокрема Директиви ЄС про ринки фінансових інструментів (MiFID II),  Регламенту ЄС про ринки фінансових інструментів (MiFIR) та Регламенту про позабіржові похідні інструменти, центральних контрагентів і торгові репозиторії (EMIR), а також Принципів регулювання та нагляду за ринками товарних деривативів IOSCO та Рекомендацій Міжнародної асоціації свопів та деривативів (ISDA).

Стимулюючи розвиток товарного біржового ринку регулятор прагне збільшити можливості бізнесу управляти своїми ризиками та надати ширші можливості учасникам товарних ринків - перш, за все ринків аграрної і енергетичної продукції. Адже цінова волатильність є вагомим ризиком не тільки для бізнесу, а й для економіки. 
З боку учасників ринків є не лише інтерес до використання біржових ринків, а й бажання співпрацювати над їх створенням. Як заявив під час виступу на конференції Юрій Вітренко, Директор з розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України»:  «Ми повністю підтримуємо розвиток біржової торгівлі природним газом і хочемо сприяти створенню біржового ринку газу. Ми працюємо на європейських біржових ринках і розуміємо важливість побудови ефективно працюючого ринку. Будувати цей ринок потрібно на таких умовах – прозорість угод, чесність учасників, верховенство права. Тому я впевнений, що нам потрібне таке регулювання, яке забезпечить дотримання всіх цих умов». #

 

ДОВІДКА. НКЦПФР (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку)  є  державним колегіальним органом, який підпорядкований Президенту України та підзвітний Верховній Раді України. НКЦПФР виконує регуляторні та наглядові функції щодо ринку цінних паперів України, а також здійснює правове регулювання відносин, що виникають на ринку, захищає інтереси громадян України та держави, запобігає зловживанням з цінними паперами та іншим правопорушенням. НКЦПФР утворюється у складі Голови Комісії та шести членів Комісії, які призначаються та звільняються з посад відповідно до указів Президента України.